Спогадами про ті події Гжегож Костшева-Зорбас поділився з виданням wpolityce.pl
СРСР у 1991 році хотів перетнути наші кордони шляхом маскування, розмивання реальності і зниження психологічного порогу капітуляції – як сьогодні в Україні.
Протистояти російській військовій спеціальній операції "Гуманітарний конвой" було б легше, якби політики разом з громадською думкою в Україні, в ЄС і НАТО пам'ятали, що подібна операція була випробувана Радянським Союзом на Польщі в політично гарячому 1991 році і що Польща в тій грі перемогла.
Попри вимоги, які Польща висувала з вересня 1990 року, СРСР відмовлявся виводити з Польщі Радянську Армію. У відповідь ми заблокували евакуаційний коридор радянських сил з колишньої НДР територією Польщі. Радянському Союзові загрожувало недотримання угоди з об’єднаними німцями про виведення військ. Цей наш дипломатичний маневр – разом з багатьма іншими – дав нам змогу швидко досягти мети. Через те в Польщі немає російської армії, натомість Польща є в НАТО і ЄС.
Однак спершу СРСР спробував перетнути польський кордон шляхом маскування, розмивання реальності і зниження психологічного порогу можливої капітуляції Польщі.
Радянський уряд заявив, що великий конвой з гуманітарною допомогою для громадян СРСР буде надіслано з колишньої НДР польськими дорогами. Передбачалося, що конвой складатиметься з 200 військових вантажівок Радянської Армії, в супроводі озброєних солдатів, під військовим керівництвом. Крім того, передбачалося, що буде надіслано сотні наступних гуманітарних конвоїв, які мали слідувати за першим. На запит про вантаж надійшла відповідь, що жодного вантажу немає, бо самі вантажівки є гуманітарним подарунком, за який заплатила Російська Православна Церква, що діє в Німеччині. Польща заявила, що жодного озброєного конвою, замаскованого під гуманітарний, не пропустить.
Тоді почалася справжня радянська психологічна війна. "Правда" – центральний друкований орган КПРС – звинуватила Польщу у відсутності християнської любові до ближнього. Публічна дипломатія СРСР на Заході створювала образ бездушної і жорстокої Польщі. Західні дипломати, медіа, церква та інші релігійні та гуманітарні організації зчинили галас на захист стражденних цивільних громадян СРСР.
Польща не поступилася. Ми запропонували, щоби гуманітарку, надіслану в рамках допомоги з Німеччини до СРСР, перевозили польською залізницею як вантаж (карго), без жодних солдатів і військового статусу. Після цієї пропозиції мова про конвой раптом затихла. Не відомо, чи існував той конвой взагалі поза інформаційною площиною. Але Радянська Армія існувала стовідсотково.
Досвід є одним – не єдиним – з козирів ведення успішної зовнішньої політики. Не достатньо самолюбування в хорошому товаристві та красномовства. Не тоді, коли йдеться про російську дипломатію, збройні сили і спецслужби – радянських нащадків, які намагаються відбудувати імперію та надмогутність.
Гжегож Костшева-Зорбас, експерт міжнародних справ, закінчив Georgetown University i Johns Hopkins University у Вашингтоні, був директором МЗС та МО Польщі.
Переклад Володимира Гарматюка