вівторок, 28 березня

MitOst-фестиваль: у Франківську інтелектуали шукали шанс для України

Загальмовані реформи, неефективне управління та корупція – це три біди нинішньої України, вважають учасники дискусії "Шлях українських реформ у часи кризи", що відбулася в Івано-Франківську в рамках 13-го Міжнародного фестивалю MitOst.
Зображення 1 / 2 Використовуйте клавіші для перегляду

Українські інтелектуали погоджуються: наша країна зараз перебуває в такому стані, як  США до реформ ХХ століття. А, отже, у нас є шанс. 

 

"Чим далі ти від України, тим гіршою виглядає ситуація"

Ярослав Грицак, доктор історичних наук та публіцист:

– Сьогодні у більшості міст України не видно війни. Більше того, якщо ви відправитесь до Краматорська, то і там її не побачите. Я не кажу, що в Україні немає кризи, – вона є, але на це треба дивитися інакше. Головною нашою проблемою я би назвав "сіру економіку" – 60-70% внутрішнього валового продукту виробляється "в тіні". У той же час це певною мірою й перевага. Так, більшість людей, які ходять вулицями  українських міст, не живуть на саму зарплату.

Мій колега економіст Олександр Аузан каже, що в деяких країнах корупція сидить дуже глибоко – якщо її знищити, то завалиться й країна. Корупція  це негативне явище, але вона дозволяє утримувати стабільність. Вона дозволяє виживати, але не жити. Суть реформ полягає в тому, щоб перейти з режиму виживання в режим життя. В нашому ж випадку необхідно вивести гроші з "сірої зони" й змусити їх працювати для української економіки. Україна, справді, дуже нагадує Америку до реформ. Стан, в якому знаходиться наша держава, називається режимом закритого доступу – гроші заробляють тільки ті, хто має доступ до влади. 

Варто розуміти, що є дуже простий критерій для визначення дієвості реформ. Для цього необхідно відповісти на питання: скільки вам потрібно часу, аби почати легальний бізнес в Україні? Якщо це місячний строк, то ця країна ніколи не буде багатою. Якщо ж це один день – це нормальна країна.

Зараз українське суспільство втрачає довіру до реформаторів. Реформи йдуть запізно й замало. На ділі виглядає, що влада не має політичної волі на реформи, а також не має інструментів для реформ. 
Перше, що необхідно, – це судова реформа, але вона вимагає дуже багато грошей, і ніхто в Україні не хоче їх давати. Проте є хороша новина: в Україні зрозуміли, що краще не реформувати старі інституції, а створювати нові. З позитивного можу сказати, що в Україні пройшла реформа вищої освіти, а також поява поліції є проявом вдалих реформ. Корупцію ж можна поборити, якщо дати можливість якомога більшій кількості людей чесно заробляти гроші. Адже корупція завжди там, де населення бідне, а не там, де багате. Я є скептиком на ближче майбутнє, але оптимістом на довше. 


"Реформи під час війни легше проводити"
Мирослав Кошик, історик:

 Найбільша біда України  це корупція. Більшою мірою помітна корупція вищого рівня, але головною проблемою є середня ланка. Люди, які керують регіонами, не думають на перспективу, вони думають про поточний момент. Тому на регіональному рівні майже не існує сильних партійних осередків і партії не мають ідей. До того ж виборці у регіонах не розуміються на політиці, а голосують за тих, хто більше платить за рекламу. Як казав Джон Кларк, політик думає про наступні вибори, а державотворець про наступне покоління. Нам потрібні державотворці. 

Я абсолютно не згоден з тим, що корупція закладена в генах українців. Адже до того, як Західна Україна опинилася під радянською владою, рівень корупції в регіоні не був високим. Тут справа в аморальності режиму, який керував нашою державою. Скільки зла наробив Гітлер Німеччині за 12 років правління – а уявіть, якщо би він був при владі 70 років. Тоді ви отримаєте відповідь на питання, чому Україні зараз так важко. Я впевнений, що реформи під час війни  це не тільки добре, але й необхідно, адже саме в час кризи їх найлегше проводити – вони необхідні населенню. 


"На Заході бачать тільки верхівку айсберга з того, що відбувається в Україні"
Йоганн Цаячковскі, політолог:

– Ми в Німеччині розуміємо реформи інакше, ніж люди в Україні. Так, реформи в Німеччині ми розуміємо як дуже маленькі зміни. В Україні ж їх сприймають у глобальному понятті, в якості трансформації системи – привнесення демократії до всіх ланок. 

Дуже часто в Україні звертають увагу на маленькі проблеми, такі як "вулична корупція", не особливо зважаючи на корупцію вищих рівнів суспільства. Але суть явищ не в маленькому – українцям необхідно дивитися глибше. А глибша проблема – це корупція еліт. 
Ще одна проблема українців полягає в сприйнятті реформ крізь призму пенсій та комунальних послуг. Мінусом також є те, що на Заході бачать тільки верхівку айсберга з того, що відбувається в Україні….


Марійка Шелія

КОМЕНТУВАТИ