четвер, 22 червня

Прикарпаття і Євросоюз: що дає Угода про асоціацію бізнесу і громаді

Саме франківчани з-поміж жителів усіх обласних центрів України покладають найбільші надії на Угоду про асоціацію з Європейським Союзом: 93% за економічний союз з Європою – це найвищий рівень підтримки в країні.

Чого ж саме сподівається від Угоди міська громада? Чи збуваються ці надії? Чи скористався і як саме місцевий бізнес вікном можливостей, яке відкриває Угода про асоціацію? Чи сприяє Угода залученню інвестицій в регіон і наскільки ефективно працює задля цього місцева влада?

Угода про асоціацію з Європейським Союзом стала новим етапом у розвитку європейсько-українських договірних відносин. 21 березня 2014 року Україна з ЄС підписали політичну частину Угоди, а 27 червня 2014 року – економічну. 16 вересня того ж року документ синхронно ратифікували Верховна Рада та Європарламент. З 1 січня цього року почали діяти положення Угоди, які передбачають глибоку та всеосяжну Зону вільної торгівлі.

 

Домашнє завдання

Згідно з результатами соціологічного опитування групи "Рейтинг", проведеного на початку року, на запитання "Якби Україна могла вступити тільки в один міжнародний економічний союз, з ким це слід було б зробити?", 93% іванофранківців відповіли: з Європейським Союзом.

Цікаво, що при цьому уявлення про Євроасоціацію у франківців досить розмиті й часто хибні, як, втім, загалом по країні. Опитані КУРСом мешканці міста відтворюють поширені міфи: вважають Угоду таким собі зовнішньополітичним процесом, який їх безпосередньо не стосується, натомість чекають скасування віз і дешевих продуктів з Європи, побоюються "страшилок" про знищення внутрішнього виробника.

"Коли європейська продукція піде на український ринок, вона просто втопить наших виробників, бо дуже мало з них можуть витягувати на європейські стандарти. Тобто це несе небезпеку для вітчизняного виробника. Якщо ми не зробимо законодавство, яке буде захищати українських виробників товарів, тоді Європа нас просто проковтне", – вважає журналіст місцевої газети Максим Веприк.

Що українські виробники не зможуть конкурувати з товарами з ЄС, є одним з найпоширеніших міфів про Угоду, пояснює керівник Інформаційного центру Європейського Союзу у Франківську Наталія Марчук.

"Асоціація, навпаки, покликана підняти рівень української продукції. Одна з переваг підписання Угоди з ЄС – це якраз те, що наша продукція повинна проходити жорстку сертифікацію. Якщо продукти пройдуть сертифікацію, то вони будуть безпечними для споживача. І це найважливіше. Тому завдання ЄС не вбити нашого товаровиробника, а підняти його",  наголошує Наталія Марчук.

Часто у зв’язку з Євроасоціацією від людей можна почути про скасування віз, а то й вступ України до ЄС.

"Угода про асоціацію не передбачає вступу до ЄС, як дехто вважає. Вона також не обіцяє безвізового режиму. Але її можна назвати своєрідним домашнім завданням для України. Європейський Союз цією Угодою дав нам можливість економічної інтеграції. Нам дали шанс, і цей шанс потрібно використовувати, як ми будемо це робити – залежить тільки від нас",  підсумовує Наталія Марчук.

 

Чи готовий прикарпатський бізнес вийти на ринок ЄС?

Найбільшою частиною Угоди є положення про створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі (далі  ГВЗВТ), яке займає 80% від всього документу. Ця частина Угоди відкриває вихід українським виробникам до споживачів з 28 країн ЄС.

"Зона вільної торгівлі має свої плюси і мінуси. З одного боку, ЗВТ – це круто, з другого  ми ще не готові. Це як у боксі ставати на ринг з партнером, який є професіоналом, а ти десь там два рази вдарив по груші",  говорить директор департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури Івано-Франківської облдержадміністрації Дмитро Романюк.

"Дуже хороші перспективи відкривають для нашого бізнесу, зокрема на ринки ЄС. На практиці це виглядає складно, але якщо правильно побудувати структуру бізнесу, то це не так і важко",  міркує керівник Інформаційного центру Європейського Союзу у Франківську Наталія Марчук.

Так, ГВЗВТ передбачає скасування ввізного мита для більш ніж 97% усіх товарів, що експортуються з України до ЄС. Разом з тим діють квоти на 36 видів товарів, зокрема м’ясо птиці, молочні продукти, мед, крупи, борошно тощо. Коли квоти вичерпано, українські експортери сплачують ввізне мито.

Зі свого боку Україна скасувала ввізне мито для продукції сільського господарства, харчової переробки, промислових товарів. А квоти поширюються на імпортну свинину, м’ясо птиці та цукор.

Чи скористалися можливостями ГВЗВТ прикарпатські виробники?

Статистика показує, що цього року партнерами області у зовнішній торгівлі були нерезиденти з 88 країн світу.

За січень-травень цього року Івано-Франківщина експортувала товарів на 189,6 млн дол. США. Проти січня-травня минулого року обсяги експорту збільшилися на 35,9%. Найбільші експортні поставки здійснювалися до Румунії, Італії, Польщі, Чехії, Данії, Бельґії, Республіки Корея та Ірландії.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 130 млн дол. США або майже 70% від загальнообласного обсягу та збільшився у порівнянні з відповідним періодом 2015 р. у 1,5 раза. Ріст відчутний.

Найбільше Прикарпаття експортує продукти рослинного походження (в основному зернові культури), механічні та електричні машини, деревину та вироби з деревини, продукти тваринного походження, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, необроблену та вичищену шкіру, продукцію хімічної промисловості.

Обсяг імпорту за п’ять місяців цього року становив 153,2 млн дол. США та зріс порівняно з відповідним періодом минулого року на 34%. Найбільше імпортних товарів надходить в Івано-Франківську область з Німеччини, Польщі, Чехії, Румунії, Італії, Китаю, Угорщини. За товарною структурою  це продукція машинобудування, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, продукція хімічної промисловості. Значними були й обсяги імпорту виробів з деревини, текстилю.

Імпорт товарів з країн ЄС становив 116,5 млн дол. США та зріс порівняно з відповідним періодом минулого року у півтора раза.

 

До слова, у 2015 партнерами області у зовнішній торгівлі товарами були нерезиденти з 99 країн світу. Минулого року експорт товарів з України становив 373 млн дол. США, імпорту – 296,2 млн дол. США. Проти 2014 року обсяги експорту тоді зменшилися на 23,5%, імпорту – на 64%.

Обсяг експорту до країн Європейського Союзу становив 217,3 млн дол. (58,3%) від загальнообласного обсягу, імпорт – 204,5 млн дол. (69%).

Однак про якісь суттєві структурні зрушення поки що говорити рано. Експерти попереджають, що не варто очікувати миттєвого економічного ефекту з самого початку імплементації Угоди. Зміни стануть помітні за кілька років.

Щоб експортувати свої товари в ЄС, Україні треба привести свої стандарти у відповідність з технічними регламентами та системами стандартизації ЄС. Для цього треба внести зміни до 350 законодавчих актів. Тільки тоді українські компанії зможуть торгувати з європейцями на таких же умовах, як і бізнес всередині ЄС.

Найсуворішими є вимоги до продукції тваринництва, де доступ на ринок ЄС надається кожному підприємству індивідуально, після тривалої перевірки.

"На Прикарпатті робота щодо підготовки підприємств до експорту продукції в Європу розпочата в 2010 році. На цей час у нас Держпромспоживслужба велику увагу приділяє навчанню спеціалістів кадрів згідно з європейськими вимогами,  розповідає начальник відділу безпечності харчових продуктів ГУ Держпромспоживслужби в Івано-Франківській області Лариса Шевага.  З 2014 року до квітня 2016 року 35 спеціалістів ветеринарної медицини пройшли навчання у рамках проекту вдосконалення системи самоконтролю безпечності харчових продуктів в Україні, який фінансується Європейським Союзом. Його метою була підготовка інспекторів з проведення аудиту за системою HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point  система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок), яка дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції".

Відзначимо, що систему HACCP застосовують практично в усьому світі як надійний захист споживачів від небезпек, які можуть супроводжувати харчову продукцію. Запровадження систем управління безпечністю харчових продуктів вимагає і законодавство Європейського Союзу.

"На сьогодні система HACCP запроваджена на 13 підприємствах Прикарпаття. Але в рамках імплементації Угоди застосування системи HACCP є обов’язковим для всіх підприємств, які займаються виробництвом харчових продуктів. Хотілося б, щоби всі підприємства з розумінням до цього поставилися, бо це є вимога закону",  наголошує Лариса Шевага.

Втім, вона зауважує, що для виходу на європейські ринки запровадження системи HACCP замало. Продукція прикарпатських підприємств має відповідати вимогам тієї держави, в яку вона буде експортуватися.

Наразі харчову продукцію з Прикарпаття у країни Європейського Союзу експортують лише два підприємства. Це ТзОВ "Імперово Фудз" (Івано-Франківськ), виробник сухих яєчних продуктів, та ТОВ "Птахофабрика Снятинська Нова" – єдине в Україні підприємство, яке спеціалізується на виробництві гусячого м'яса і делікатесної гусячої печінки.

До слова, обидва підприємства вийшли на європейські ринки ще до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Однак, зазначає Лариса Шевага, на сьогодні вони розширили перелік країн, до яких експортують свою продукцію.

За словами президента Івано-Франківської торгово-промислової палати Андрія Левковича, сертифікація товару за кордоном – це основна проблема, з якою стикаються прикарпатські виробники, що намагаються вийти на ринки ЄС. На днях, обіцяє він, при торгово-промисловій палаті запрацює Центр сприяння експорту українських товарів, де підприємці, зацікавлені в експорті своєї продукції в ЄС, зможуть отримувати безкоштовні консультації.

 

Чи прийде інвестор?

Наближення українського законодавства до стандартів ЄС, яке передбачає Угода про асоціацію з ЄС, дає Україні можливість покращити інвестиційний клімат.

Однак наразі перевагою у залученні іноземних інвестицій на Прикарпаття, за словами Дмитра Романюка, можна вважати хіба що девальвацію гривні. Інвесторів, які все-таки заходять в нашу область, здебільшого приваблює дешева робоча сила та близькість до кордону з ЄС.

"Надзвичайно великого перевагою Зони вільної торгівлі є те, що ми стаємо країною-воротами до ЄС. Девальвація призвела до того, що рівень зарплат у валютному еквіваленті знизився в три рази. Зараз рівень зарплат в Україні нижчий, ніж у Китаї. Як би це парадоксально чи навіть образливо не звучало, але так є. І ми повинні використовувати це як перевагу, щоб залучити якірні інвестиції",  міркує Романюк.

За його словами, якщо інвестор зайде в Україну, організує роботу та збут, то через кілька років, коли зарплати збільшаться, навряд чи захоче згорнути виробництво.

"Це перспектива, тому що створюються робочі місця, людям не треба виїжджати за кордон. Але вони використовують нашу робочу силу і те, що в нас погано працюють профспілки, на відміну від Європи. В нас працююче населення не дуже захищене, і це якраз використовується",  вважає Наталія Марчук.

При цьому Угода про асоціацію з ЄС передбачає покращення стандартів праці, соцзабезпечення та соціальний захист працівників.

Наразі інвестори з понад 50 країн створили на Прикарпатті понад 450 підприємств з іноземним капіталом. За даними Івано-Франківської облдержадміністрації, у підприємства промисловості вкладено понад 75% іноземного капіталу, торгівлі  11%, сільського господарства – близько 9%. Реалізовано низку інвестиційних проектів у легкій, хімічній і нафтохімічній галузях промисловості, машинобудуванні, деревообробці, виробництві будівельних матеріалів і конструкцій, переробленні харчових продуктів, сільськогосподарському виробництві. Вивчивши всі "за" і "проти", в область заходять і нові інвестори.

Зокрема, у лютому цього року у Городенці відкрили філію підприємства "Міран", яке займається пошиттям взуття. Його власником є італієць Карніель Лівіо. На сьогоднішній день підприємство має довготерміновий договір з Румунією на поставку продукції. На підприємстві працює сотня швачок, зарплата  від 2 до 4 тисяч гривень.

У квітні цього року німецький холдинг Leoni AG розпочав будівництво заводу з виготовлення електропроводки для автомобілів. Виробництво потребуватиме 650 робітників. Завод у Коломиї повноцінно запрацює в серпні 2017-го – на цей час запланували старт повноцінного серійного виробництва. А з червня наступного року почнуть виготовляти малі партії продукції. За попередньою інформацією, середня зарплата на підприємстві становитиме 8 тис. гривень.

До свого законсервованого проекту в Коломию також повертається німецька компанія "Швайкгофер". Кілька років тому німці викупили там 30 гектарів землі, підготували усю проектну документацію та навіть почали підготовчі роботи до будівництва деревообробного заводу на 300 робочих місць. У 2014 році через політичну ситуацію в Україні облаштування земельної ділянки призупинилося.

В обласній адміністрації обіцяють іноземним інвесторам всіляке сприяння. За словами Романюка, наразі індивідуальний запит інвестора в ОДА опрацьовують протягом 48 годин. Однак до кінця року в облдержадміністрації планують завершити підготовку комплексних інвестиційних пропозицій.

"Тобто ми зараз будемо робити інтерактивну платформу, де можна буде прийняти інвестиційне рішення за три-чотири години. Якщо ти хочеш знайти вільну виробничу площу, заходиш і бачиш за допомогою 3D-туру, в якому населеному пункті є ділянка. Якщо інвестор хоче продавати, наприклад, жіночі туфлі на внутрішньому ринку, зможе побачити рівень споживання цього товару, демографію і основне  прогнози збуту",  пояснює Романюк.

***

Виклики, які ставить Угода про асоціацію, можливості, які вона відкриває, прикарпатська влада, громадськість і бізнес лише починають усвідомлювати, вивчати і пробувати ними скористатися. Помітно, що місцевому бізнесу для руху в Європу часто бракує не стільки ресурсів, скільки знань. Заповнити цю прогалину намагаються влада, різноманітні галузеві асоціації, торгово-промислова палата. На Прикарпатті вже є підприємства – нехай наразі їх небагато,  які вже можуть похвалитися успіхами у роботі на ринках ЄС. Є причини говорити про інтерес європейських інвесторів до області. Цей процес помалу, але набирає обертів, даючи підстави для обережного оптимізму.

Марія ГАВРИЛЮК

Матеріал публікується в рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа", що реалізується Громадською організацією "Інтерньюз-Україна" у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).

Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора редакції КУРСу та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.

КОМЕНТУВАТИ