Колишній військовий кореспондент, помічник Матері Терези з Калькутти та упорядник її книги "Найкращий дар – це любов: роздуми" Шон-Патрік Лаветт понад тридцять років працює на Радіо Ватикан. До України він уже втретє приїхав на запрошення Школи журналістики Українського католицького університету, де виступив з інавгураційною лекцією, а також провів майстер-клас для студентів. Ішлося про важливість самопізнання, щастя та цінності комунікації.
"Єдина дійсно цінна річ, яку журналіст може принести в свою роботу, – це його індивідуальність. Саме тому важливо бути щасливим. Тому журналіст має пізнати свою ідентичність", – стверджує Шон-Патрік.
Для того щоб зрозуміти, наскільки ви щасливі, він радить поставити собі 3 питання:
Чи є я там, де хочу?
Чи я з тими людьми, з якими хочу бути?
Чи я роблю те, що хочу?
Окрім того, що журналіст має бути щасливою людиною, він усе ж таки має чітко розуміти особливості свого сприйняття світу, що, власне, проявляються в його матеріалах. Усім відомі п’ять запитань журналістики, з яких починається будь-яка новина:
Хто?
Що?
Де?
Коли?
Чому?
З першими чотирма все легко: відповіді на них є в усіх більш-менш пристойних новинах. Проте на останнє сучасні журналісти відповідати не люблять, а споживачі медіа не люблять чути/читати/бачити цю відповідь.
"Світ думає, що він бачить те, на що дивиться. Ми ж [журналісти] маємо дивитись всередину. Нашим завданням є побачити те, ким люди є, а не те, ким вони виглядають… Ми тут для того, щоб питати це "чому?"" – говорить ватиканський журналіст.
Шлях до усвідомлення своєї природи він називає чи не найважливішим для того, щоб навчитися добре спілкуватися. Для цього потрібно бути відвертим із самим собою і достатньо сміливим, щоб відповісти на п'ять, на перший погляд, простих, але дуже важливих запитань:
Які 5 речей я точно знаю про себе?
Які 5 речей про себе я взагалі не знаю?
Які 5 речей я хочу, щоб люди про мене знали?
Які 5 речей я не хочу, щоб люди про мене знали?
Які 5 речей є найважливішими в моєму житті?
Він робить особливий наголос на понятті сміливості. Зацікавленість і сміливість – важливі для доброго журналіста риси.
"Це коли небезпечно, але ви робите це заради якоїсь вищої мети", – пояснює журналіст.
Він упевнений, що робота журналіста має вищу мету – змінення світу через змінення людей: "Ви працюєте, робите свої матеріали, щоб змінювати людей. Спочатку ваш текст може змінити одну людину, ця людина змінить іще одну, і так далі. Це як кидати камінь у воду зі скелі: ви дізнаєтесь, що кинули, не зі сплеску, а з кіл, які камінь лишить на поверхні води".
Люди комунікують зі світом за допомогою п’яти чуттів. Якщо попросити людину згадати їх, то за тим, яке вона назве першим, другим і так далі, можна скласти уявлення про її особистий тип сприйняття того, що відбувається навколо. Більшість людей, за словами Шона-Патріка Лаветта, перш за все називає зір.
"Є така приказка: краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Якщо для людини зір найважливіший, це означає, що головна для неї є логіка. Коли ми бачимо, ми говоримо про щось раціональне. Якщо я щось бачу, значить, я в це вірю; Хома з Євангелія казав, що не повірить, поки не побачити на власні очі. А повірити його змусив дотик", – каже Лаветт.
Дотик, за його словами, губиться в сучасній віртуальній культурі. Але саме дотик Мати Тереза називала найнадійнішим і найважливішим способом зрозуміти навколишній світ. Той, хто називає дотик головним чуттям, найбільше вірить у досвід.
Також більшість людей на одне з перших місць ставить слух.
"Здатність чути є першим чуттям, яке ми маємо ще в утробі матері. Саме його ми розвиваємо в першу чергу. Коли ми ще не можемо нічого торкатися, бачити, ми чуємо. Й перше, що чуємо, – серцебиття матері", – говорить Лаветт, пов’язуючи слух із емоційним сприйняттям.
Четверте місце зазвичай посідає нюх. "Кожен із нас має свій особливий індивідуальний запах. У світі є тисячі різних запахів, і людина здатна інтуїтивно їх розрізняти", – говорить Лаветт. Нюх він пов’язує з інтуїцією.
Нарешті, останнє чуття, про яке часто забувають, – це смак. Хоча, на думку Шона-Патріка Лаветта, смак є дуже важливим, адже найдивовижніший подив у житті кожного – це перший раз, коли дитина куштує материнське молоко, речовину, в якій є все потрібне для життя. Необхідність харчування закладена в людині на рівні інстинкту, з яким Лаветт пов’язує смак.
Цифру 5 Шон-Патрік Лаветт називає магічною для комунікації. Адже для вдалого спілкування необхідно пам’ятати про п’ять очевидних, але дуже важливих речей:
Місце. "Якщо хтось хоче з вами чимось поділитись, то, як правило, знаходить затишний куточок, де нічого не відволікатиме. Бо смартфон, що розривається від оповіщень, убиває будь-яке спілкування".
Проксеміка. Це наука про те, як відстань між людьми і об’єктами впливає на стосунки між цими людьми і об’єктами.
Позиція. Крім поваги до особистого простору, сама поза має налаштовувати і показувати готовність слухати, повагу й зацікавленість.
Підготовка. Без неї комунікація рідко буває вдалою. "Що більше ми знаємо про людину, то краще можемо її зрозуміти. Таким чином ми постійно вчимося".
Участь. "Найгірше сприймається, коли людина перебуває – достатньо проявляти невербальну участь".
Ці п’ять пунктів, за словами Шона-Патріка Лаветта, важливі як у роботі журналіста, так і в повсякденному спілкуванні будь-якої людини.
Валерія ЗАЛЄВСЬКА, Марія СТРЕЛЬЦОВА