Жорстоке побиття старшокласниками сироти в міській школі №13, про яке стало відомо цього тижня, обурило франківців і викликало обговорення в мережах. Нагадаємо, відео цього випадку виклав у Фейсбук юрист Української Гельсінської Спілки, адвокат Олег Веремієнко. На відео видно, як під час побиття хлопчика поруч проходять інші учні і вчителі – ніхто не втручається.
Веремієнко повідомив, що в цій школі орудує банда старшокласників, яка постійно б'є учнів молодших класів. Хулігани записують побиття на відео і викладають у закриті групи в мережі. Йдеться про системну особливу жорстокість, вважає юрист. Він наводить ще один факт на підтвердження своїх слів – розповідає, як та сама компанія підлітків, що била на відео сироту, побила до втрати свідомості і його захисника. Тим часом реакція поліції і освіти міста на ситуацію в школі №13 на диво квола: опікуни сироти заявили, що претензій не мають, правоохоронці говорять про можливість адмінштрафу, чиновники від освіти – про службову перевірку.
У педагогів Івано-Франківська – від класних керівників до директорів шкіл та представників Департаменту освіти – є досить інструментів, щоби розпізнавати проблему ще до того, як вона оформиться, і не допускати виявів жорстокості і насильства у дитячих колективах, наголошує голова об'єднання освітян Світлана Уварова.
"Випадки жорстокості в дитячому і підлітковому середовищі – не новина. Зі свого педагогічного досвіду знаю, що такі ексцеси у школах Франківська періодично ставалися і для адміністрації навчальних закладів та для управлінців від освіти завжди були проблемним питанням", – відзначає Світлана Уварова.
Освітянка не підтримує намагання колег у випадку такої проблеми замовчати або приховати ситуацію, щоб "зберегти лице" чи "відстояти честь мундира".
"Є такий, на мою думку, дискусійний принцип, що сміття не виносять з хати. Ще 20 років тому вся освіта міста робила би вигляд, що інциденту як такого не було в принципі. Більшість директорів в наших школах залишилися ще з того часу. За інерцією намагаються "вирішити питання", щоби категорично не виносити його в публічну площину. Не враховують, що світ змінився, що тепер діти використовують сучасні засоби комунікації. І що замовчати ситуацію вже не вдасться", – розмірковує Уварова.
Керівник громадянського руху освітян у місті вважає: дуже добре, що медіа порушують проблему жорстокості і насильства в дитячому середовищі.
"Треба визнати, що насильство було, є і буде. Бо наш соціум неоднорідний і суспільні відносини проектуються на дитячі колективи. Діти приходять в школу уже сформованими особистостями з різних середовищ. Стосунки і моделі поведінки, які вони засвоюють передовсім у родині, адаптують у середовищі однолітків. На 95% поведінка дитини в колективі є віддзеркаленням стосунків у її родині. І у тих випадках, коли чиниться насильство, педагогам і психологам треба займатися не так із дитиною, як працювати з батьками. Які є, між іншим, рівноправними учасниками освітнього процесу", – каже Уварова.
За словами Світлани Уварової, в освіті Івано-Франківська за останні 15 років напрацьовано досить інструментів, щоби розпізнавати конфліктні ситуації у середовищі дітей і не допускати до крайніх проявів.
В кожній школі міста є соціальний педагог і практичний психолог.
"Двічі на рік мало би проводитися анкетування дитини у психолога та соціального педагога. В школах Франківська недостатня кількість цих спеціалістів. Є один психолог на 500 учнів. Ну, це смішно, якщо йдеться про індивідуальну роботу з дітьми. Спеціалістів мало би бути як мінімум вдвічі більше", – розповідає освітянка.
Однак є напрацьована методика роботи як з учнівським колективом, так і з батьками в проблемних ситуаціях – та сама індивідуальна та групова.
"Ми як управління освіти поширили в школах Франківська ще років 12 тому методику, як зробити шкільне середовище комфортним для дитини, – розповідає Світлана Уварова. – Також є методика, яка вчить дитину, що робити, коли потрапляєш в ситуацію конфлікту чи коли стосовно тебе чиниться насильство. Для дітей шкільні психологи проводять практичні заняття – моделюють ситуацію і дають рекомендації. Дитина повинна не боятися такої ситуації і вміти захиститися. Питання психологічного супроводу дитини має бути пріоритетним і для батьків, і для працівників школи".
"Очевидно, щоби запобігти насильству над дитиною в дитячому і молодіжному середовищі, також потрібне навчання для батьків. Більшість наших батьків мають вищу освіту, але це зовсім не означає, що вони компетентні в питаннях педагогіки. Тому освіта для батьків є необхідною частиною освіти їхніх дітей в школах. У нас розроблена така програма. Як вона поставлена і реалізується в навчальних закладах міста – залежить від адміністрації кожної школи", – пояснює Світлана Уварова.
Плюс проект "Служба шкільного порозуміння", в якому працюють психологи разом із учнівським самоврядуванням, створюють комфортне середовище в школі, щоби не допускати конфліктних ситуацій у колективі.
Плюс 5 років тому Франківськ був серед пілотних міст у всеукраїнському проекті перегляду організації правовиховної роботи в школах. Відпрацювали три рівні, на яких дітей, що потребують підвищеної уваги, беруть під опіку. На першому рівні – класні керівники і шкільні психологи, на другому – соціальні педагоги, психологи і адміністрація школи і на третьому – ювенальна превенція поліції. Типова кризова ситуація, коли вже треба втручатися, – дитина без поважних причин пропускає уроки. Коли йдеться про правопорушення, яке скоїла дитина, мали би "включатися" всі три рівні.
"Це не теорія, не ідеальна ситуація, – наголошує Світлана Уварова. – Це коротко описана та система, яка зараз є в школах міста і мала би спрацювати в ЗОШ №13".
Увага до дитини, комунікація з родиною та навчання школярів, як поводитися у проблемних ситуаціях і протидіяти булінгу, – запобіжник від насильства у школах, вважає Світлана Уварова.
Наталія КУШНІРЕНКО