п'ятниця, 28 липня

Юрій Запісоцький: Про буденну роботу для великої гри, Євро-2016 і футбольні надії прикарпатців

Виконавчий директор ФФУ Юрій Запісоцький розповів про підготовку збірної України до Євро-2016, майбутнє вітчизняної Прем'єр-ліги та перспективи повернення великого футболу на Прикарпаття.
Виконавчий директор ФФУ Юрій Запісоцький працював на посаді начальника головного управління правової роботи та внутрішньої політики Івано-Франківської ОДА (2006-2007). З 2007 року партнер юридичної компанії «Moris Group», яка входить у топ-30 найкращих вітчизняних юркомпаній. З березня до грудня 2015 р. працював директором юридичного департаменту ФФУ. Виконавчий директор ФФУ Юрій Запісоцький працював на посаді начальника головного управління правової роботи та внутрішньої політики Івано-Франківської ОДА (2006-2007). З 2007 року партнер юридичної компанії «Moris Group», яка входить у топ-30 найкращих вітчизняних юркомпаній. З березня до грудня 2015 р. працював директором юридичного департаменту ФФУ.

Юрист з Івано-Франківська, партнер відомої юридичної компанії "Moris Group" Юрій Запісоцький став виконавчим директором Федерації футболу України наприкінці минулого року. КУРС не міг не скористатися нагодою поспілкуватися, коли Юрій відвідав рідне місто на Різдвяні свята. 

– Розкажіть, як Ви потрапили у ФФУ та в чому полягають особливості  роботи на посаді виконавчого директора Федерації?

Насправді, все було збігом обставин. У березні 2015 року, коли відходила стара команда Федерації футболу України, міняли керівництво на чолі з Коньковим та обирали нового президента, новий керівний склад. Вважали, що необхідно змінити і керівництво юридичного блоку, і ключових підрозділів.

Мене у юридичний департамент запросив президент ФФУ Андрій Павелко. Довго не роздумував, поговорив з партнерами в "Moris Group" – і вирішив спробувати. По-перше, це був для мене особистий challenge, по-друге, я дуже люблю футбол. Спочатку треба було підтягнути "матчасть" футбольну і спортивну: до того я був "чистим" юристом. Це виявилось не так складно: якщо любиш і знаєш гру, то вивчити регламент змагань, систему спортивного правосуддя, яка є в Україні та Європі, неважко.

18 грудня Виконком ФФУ прийняв рішення призначити мене на посаду виконавчого директора Федерації футболу України. І виявилося, що те, що робив у юридичному департаменті, – це десята частина того, що роблю зараз. Тепер треба займатися всім: це штат зі 150 людей, всі збірні, молодіжні, юнацькі, жіночі, футзал, національна збірна  починаючи із забезпечення, організації виїздів, навчально-тренувальних зборів й закінчуючи аналітикою.

– Україна вперше в історії змогла подолати плей-офф раунд та вийшла на ЄВРО-2016. Як проходитиме підготовка збірної до матчів чемпіонату Європи?

Тренерський штаб сам вирішуватиме, коли вони збиратимуться і коли вилітатимуть у Францію. Попередньо планується зібрати команду в Україні наприкінці травня, можливо, трохи пізніше. Всі ці питання ще утрясаються. До цього буде серія з трьох товариських матчів. В кінці березня, орієнтовно 24, зіграємо домашню товариську гру з Кіпром. Зараз ведуться переговори з імовірними суперниками, намагаємося підібрати достойні команди, від матчів з якими буде реальна користь для збірної. У цьому питанні працюємо з тренерським штабом: вони визначають, з ким хотіли б зіграти, а наша робота забезпечити, щоб ці команди приїхали до нас чи з’їздити до них. 

Ми одними з останніх дізналися, що виходимо у плей-офф, тому постійно наздоганяємо ті команди, які вже розуміли, що гарантовано їдуть у Францію. Вони раніше визначились з базами проживання, продумали усю логістику. Ми ж до останнього моменту не могли цього робити, тому що просто ще не знали, чи граємо у Франції. Зараз активно працюємо: наша делегація оглянула усі можливі варіанти базування збірної і вже визначилась з базою розташування. Наша збірна розміститься на околицях Марселя. При обранні бази виходили не лише з територіального принципу, але й комфорту для футболістів, наявності полів та можливостей достойно тренуватися. Комфорт команди і можливість провести добру підготовку було питанням номер один при визначенні бази.

– Через складну економічну ситуацію в країні проблем з фінансуванням збірної напередодні Євро не виникає?

Федерація ніяк не пов’язана з бюджетним фінансуванням, ми не залежні від державних коштів та маємо можливість самостійно фінансувати всі заходи. Нечасто наша головна команда виходить на Євро. Не враховуючи домашнього Євро-2012, ми вперше за багато років будемо грати у фінальній частині Чемпіонату Європи. Тому будь-які кошти, які потрібно на  підготовку і участь команди, ми забезпечимо, щоб ні гравці, ні тренерський штаб, ні в чому не відчували потреби.

– Які завдання стоять перед командою на Євро-2016 у Франції?

Достойно зіграти. У ситуації, коли ми вперше за багато років вийшли на Євро, звичайно, хочеться пройти якомога далі. Думаю, після виходу з групи, 1/8  чи 1/4 фіналу вже буде достойним результатом. Але передовсім завдання буде визначати тренерський склад. Це футбол – і наші суперники не слабші і не менш мотивовані, ніж ми…

– Серед українських уболівальників побутує думка, що у Львові фартовий стадіон, а, для прикладу, в Києві не фартовий… Ці футбольні забобони якось "заражають" саме керівництво Федерації? 

Та ні, у збірній немає поняття  фартовий чи не фартовий стадіон. Чому ми грали останній матч у Львові? Ми завжди питаємо тренерський штаб і гравців, де граємо. "Плей-офф тільки у Львові. Там така підтримка вболівальників, що ми просто не можемо зупинитись. Коли трибуни співають, ми навіть на милицях готові гризтися",  говорили гравці. За внутрішніми відчуттями Львів для збірної  поле №1. Після цих слів ми зробили все, щоб матч зі Словенією відбувся саме на "Львів-Арені".

– Зараз точиться багато розмов навколо формату майбутньої Прем'єр-ліги, зокрема розглядаються варіанти зі зменшенням до 12 та збільшенням до 16 команд. Тож яке майбутнє очікує на український Чемпіонат?

Зараз не готовий говорити, на якому форматі зупинимось. Дійсно, є кілька варіантів, кілька підходів. На 29 лютого призначені вибори президента Прем'єр-ліги. Думаю, це дуже сильно допоможе у просуванні цього питання. Зараз активно працює робоча група ФФУ спільно з Прем'єр-лігою і представниками клубів над виробленням цього формату. Добрий місяць, а може, й більше треба всім плідно пропрацювати, зважити всі "за" і "проти" та прийти до єдиної думки, яка б влаштувала Прем'єр-лігу, клуби та Федерацію. Всі ми люди футбольні  і порозуміння у цьому мусимо знайти. Отже, яким буде формат, зараз рано говорити. Впевнений, що домовимося про формат, який влаштує всіх.  

– Якщо зійдуться на форматі в 16 команд, чи знайдеться в Україні стільки клубів, які відповідатимуть вимогам Прем'єр-ліги, перш за все фінансовим?

Для цього є процедура атестації футбольних клубів, у тому числі й за фінансовими показниками. Будемо сподіватися, що набереться, хоча ситуація в Україні явно не сприяє фінансовій стабільності клубів. Немає фінансової стабільності у бізнесі, відповідно бізнес, який утримує левову частку команд, накульгує у цьому питанні. Є клуби, які готові підтягнутися з першої ліги. Нібито відповідають показникам і в частині фінансів. Якщо приймуть рішення про збільшення кількості команд, то будемо працювати над тим, щоб вони забезпечили бюджет участі на сезон. Необхідний бюджет залежить від контрактів гравців, від зарплат, які там прописані, та можливості їх платити. У Прем’єр-лізі дуже різні зарплати у різних клубах. "Cталь" і "Чорноморець" не можуть відповідати показникам топових "Динамо" і "Шахтаря", і це нормально...

– Кожного року в Україні все більше професійних клубів зникають з футбольної карти. Чи намагається ФФУ зарадити цьому процесу?

Ми намагаємося до останнього допомагати клубам триматися на плаву. Якщо до нас звертаються з проханням провести переговори з власниками клубів,  домовитись, щоб дограти сезон чи дати час на пошуки інвестора, ми завжди ідемо назустріч. Професійний футбол в Україні саморегульований, клуби об’єднані у Прем’єр-лігу, її первинне завдання працювати над тим, щоб усі команди жили у менш-більш рівних умовах і не вмирали через фінансову скруту. Все, що залежить від Федерації, ми будемо робити.

– Якщо економічна ситуація у державі не зміниться, чи можна говорити, що через кілька років в Україні залишиться чотири-п’ять професійних команд?

Не хочу навіть про це думати, все буде добре. Це якийь апокаліптичний сценарій про чотири клуби, сподіваюсь, такого ніколи не трапиться.

– Щодо місцевих футбольних справ. Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків перед другим туром виборів заявляв, що необхідно відновити у місті команду, яка виступала хоча б у Другій лізі, проте невдовзі зазначив, що у міста і області немає на це коштів і потрібно шукати спонсорів. Чи можуть франківці найближчим часом сподіватись на повернення великого футболу в місто?

Предметних розмов на цю тему поки що не велося. Якщо буде таке бажання у влади, громади, а головне – у бізнесу (бо влада і громада навряд чи самостійно зможуть забезпечити  діяльність клубу), то з нашого боку вони знайдуть лише допомогу і підтримку. Якщо знайдуться люди, готові фінансувати клуб, то всю робочу, механічну, паперову частину не так важко зробити, і ми готові в цьому допомогти. Я особисто вболіватиму і долучуся до створення команди в Івано-Франківську.

Хочу зауважити, що футбол у країні не обмежується лише створенням клубів. Ще минулого року ми розпочали активне будівництво футбольних майданчиків із синтетичним покриттям. Цього року такий майданчик має з’явитися і в Івано-Франківську.  Його будівництво відбувається у рамках програми УЄФА "Хет-трик". В кінці березня  на початку квітня почнемо робити подушку, і якщо правильно включитися, то до Дня міста могли б стадіон відкрити. Готові майданчики передаємо на утримання органам місцевого самоврядування, дитячим школам.

Юрій Запісоцький виконком ФФУ

– На Вашу думку, у нас взагалі не забагато політики у футболі, особливо напередодні виборів це помітно?.. Федерації політизуються, мери стають головами обласних організацій, політики обіцяють, що на душу ляже… Все це у самій Федерації вважається нормальним?

Ми виходимо з того, допоможе це футболу чи ні. Якщо під політичним гаслом робиться блага справа для розвитку футболу, купляється інвентар для футбольних шкіл, відкриваються спортивні майданчики, то why not? Я не бачу у цьому проблеми… Футбол і в Європі – це велика політика, і власники клубів – це, як правило, люди, які так чи інакше присутні у політиці. Словом, якщо справа від цього виграє, то нехай.

– Протягом останніх років в Україні загострилась проблема договірних матчів, особливо у молодіжних та юнацьких лігах. Як Федерація бореться з ним?

Справді, є така ракова пухлина у нашому футболі. Тому одна з головних ліній нашої роботи – це боротьба з договірними матчами. Такі речі вбивають футбол як явище.

Президент ФФУ, народний депутат України Андрій Павелко свого часу вніс законопроект "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань". Він підтриманий і вже набув чинності, що відкриває можливість правоохоронним органам займатися цією проблематикою. До цього, як правило, факт договірності можна було встановити постфактум – коли ти проаналізував ставки, побачив повтори у грі команд, відсутність спортивної  боротьби... А тепер, коли правоохоронні органи матимуть можливість діяти на випередження, проводити розшукові заходи, а ми вже приблизно розуміємо, хто може брати участь у договірних матчах, то боротися з цим стане легше.

Гравців, які будуть задіяні у договірних матчах, каратимуть аж до довічного відсторонення від футболу. Деякі клуби самі приймають рішення щодо таких гравців, виключаючи їх з команди. Надалі такому гравцю дуже важко знайти новий клуб. Ми зі свого боку розробляємо систему, де відзначатимемо в особових справах, трансферних картках гравців, які понесли покарання за такі вчинки. Фактично, такі люди більше у футболі не зможуть себе знайти.

– Які Федерація будує стосунки з уболівальниками? Нерідко особливо завзяті фани створюють серйозні проблеми…

Є велика проблема з дисциплінованістю уболівальників, але вона більше пов’язана з роботою служб безпеки стадіонів, стюардів, які повинні не допускати вибігань на поле, кидання фаєрів тощо. За нормальних умов фаєри мали б вилучатися на контролі при вході на стадіон. Не вилучаються і банери з расовою дискримінацією та неонацистськими символами, через які ми дуже потерпаємо останнім часом. Ці банери у кишенях не проносять, але ж  якось на трибуни вони потрапляють.

Остання санкція за прояви неонацизму у нас була на грі з Іспанією – 97 тисяч євро штрафу і наступний матч збірної під егідою УЄФА без глядачів. Банери, фаєри - це постійні матеріальні втрати, нас постійно штрафує УЄФА, і рано чи пізно це може призвести й до більш серйозної дискваліфікації – на три матчі, а то й перенесення гри на нейтральний стадіон за межами України. Насправді, така санкція, як у нас по Іспанії,  це уже за рецидив. Спочатку йде попередження, потім штраф у 10 тисяч, але якщо це повторюється, то рано чи пізно буде санкція, від якої усі закашляються.

У Федерації постійно ведуться розмови з фанатами, але навіть якщо ти говориш з людьми, які представляють 100-200 осіб, то завжди знайдеться зо два "ентузіасти", які не будуть дотримуватися домовленостей. Зараз ми запроваджуємо систему навчання стюардів, будемо возити сюди людей з УЄФА, керівництво, яке займається безпекою людей на стадіонах, щоб вони навчали працівників наших стадіонів.

Розмовляв Василь КРАЙНИК

 

КОМЕНТУВАТИ