Баку. Місто, в яке я закохалась

Подорожі – це завжди щось захопливе і неймовірне. Сідаючи в літак, потяг чи запускаючи мотор авто, ти ніколи точно не знаєш, що ж тебе чекає попереду…

В кабіні літака. Київ 21.07.2015

Цього літа мала чарівну подорож в країну Азербайджан. Вдалось подивитись лише Баку, але цього було достатньо, аби залишити частинку свого серця там і мріяти ще хоч раз туди повернутись…

Сплав історії і модерну

Вражає все – передовсім ставлення до гостей! Тут справді люблять Україну і українців. Однією з головних переваг Баку при виборі міста для відпочинку є відсутність мовного бар’єру. Місцеві вільно володіють російською і прекрасно розуміють українську. А ще тут дуже безпечно. На кожному кроці відеокамери, патрульні, навіть в нічний час я вільно сама гуляла містом. Турбота про туристів тут частина державної політики. В Баку все для гостей! А східний колорит Азербайджану зачаровує таємничістю та невимовною красою. 

Баку. Набережна

Панорамний вигляд на місто з оглядового майданчика недалеко від Вогняних веж

Баку не може не зачепити. Тут у химерні вузли сплелися минуле, сучасність і обриси майбутнього. Старе місто оточене нещодавно зведеними хмарочосами, які могли б позмагатися в елегантності з вежами Дубаїв. При цьому, попри насиченість сучасними висотками і забудовою ще радянських часів, Баку просто потопає в парках, скверах, зонах відпочинку…

Майже три тижні перебування там, а ще скільки всього залишилось непобаченим і недослідженим. 

Трохи про ціни

Найдорожче в подорожі – це переліт, коштує квиток приблизно 8000 гривень, тому ліпше спланувати подорож на тривалий період, тим паче, що тоді і на морі встигнете поніжитись (затока біля міста – просто фантастичне місце для відпочинку, особливо пляжі Бельгя та Мардакян), і місто подивитись.

Пляжі Бельгя. Відпочинковий комплекс Jumeirah

Щодо проживання. Зняти помешкання в Баку можна, скориставшись відомим сервісом http://www.booking.com. Вартість проживання в готелі від 800 гривень за добу. Дешевше орендувати квартиру, якщо плануєте в місто на довший період, однокімнатна обійдеться приблизно до 400 доларів за місяць.

Що подивитися?

Баку надзвичайно цілісне місто. Де обов’язково треба побувати та що подивитись?

Перш за все, Старе місто – унікальна Дівоча вежа, неймовірно красиві мечеті, старовинні вулички і, звичайно ж, місце, де знімали відому "Діамантову руку".  

Дівоча вежа

Стіни Старого міста

Ресторанчик в Старому місті

Старе місто

Поблизу майстерні відомого азербайджанського художника Алі Шамсі. Робота Алі Шамсі

Місце, де знімали відомий фільм "Діамантова рука"

Дуже потішили фонтани, вони тут майже всюди. Я б назвала Баку містом фонтанів, особливо чарівні вони вночі – вдале освітлення, музичний супровід, зміна композицій та різноманіття форм і конструкцій просто зачаровують. Дивитись на водяні шоу можна безкінечно, до того ж приємна прохолода в спекотні дні додає фонтанам популярності серед туристів.

Фонтан в Губернаторському парку

Висячий фонтан на Набережній

Особливим місцем у Баку є Набережна. Сказати, що вона фантастична, – це не сказати нічого! Ввечері це улюблене місце бакинців та гостей міста. Коли надходять сутінки, запалюються вогні міста – Вогняні вежі ("Flame towers"), символ сучасного Баку. До них можна піднятися пішки чи на на фунікулері. Біля веж величезний парк і шикарний оглядовий майданчик.

Окремий день варто приділити для оглядин архітектурного чуда Баку – центру культури імені Гейдара Алієва. Вже наближаючись до споруди, починаєш майже рефлекторно фотографувати все, що по дорозі: величезний простір перед центром насичений мистецькими скульптурами сучасних азербайджанських митців. Експозиція постійно оновлюється, доповнюється, змінюється… Сам же музей вражає розмахом і технологічністю. Замість гідів – сенсорне електронне обладнання та аудіосупровід різними мовами. Дуже цікаво і пізнавально, подивитись все за 4 години не встигли.

Сподобалось, що Баку – це місто для любителів фотографувати і фотографуватись. До цього спонукають безліч різних скульптур, різноманітні східні дрібнички, унікальна архітектура…

А ще Баку – це місто ароматів. Так-так, саме тут ви насолоджуєтеся і запахом моря, і ароматами кальянів, і неймовірними пахощами квітів, і, звичайно ж, неповторними кулінарними букетами…

Кухня Азербайджану – це окрема сторінка в історії країни. Місцева кухня примітна великою кількістю всіляких м'ясних, рибних і овочевих страв, які доповнюються запашною зеленню і безліччю спецій. Головна фішка – це страви з баранини. Тут смачно все: від плову, рецептів якого в кожному ресторанчику є понад 10, долми (рис з м’ясом у виноградних листках), люля-кебабу та традиційних кутабе (такі собі чебуреки з сиром, м’ясом, травами) до сирів, пахлави та різноманітних солодощів. 

Традиційна азербайджанська страва – бадимджан долмаси

Кутабе з сиром, м’ясом, гарбузом та травами, а в глечику компот з фейхоа (смакота неймовірна)

На ринках в Баку неймовірна кількість овочів. Унікально, що на ринку немає імпортних товарів. Все виключно від місцевих господарок

Величезна кількість сухофруктів, цукатів та горіхів вражає

Різноманіття сирів та на фото нижче смачний хліб, що готують в тандиті, і плов в ресторані Qala Divari, що знаходиться в Старому місті

Ну, і в контексті кухні, особливе місце займає чай. Його тут смакують від ранку до ранку. В Баку на кожному кроці зустрінеш вивіску "чайхана". Чай там подають у маленьких скляних стаканчиках "армуд" грушоподібної форми. А до нього – бакинську пахлаву, варення з білої черешні, інжиру, вишні та кизилу, волоського горіха і навіть кавуна. Найприємніше, напевне, саме чаювання, бо за розмовами бакинці можуть провести всю ніч, аж до ранку обговорюючи події в країні і світі та розповідаючи різні історії.

Бакинський вечір в колі друзів в ресторані Yašil bag

І наостанок, все ж хочу схилити голову перед азербайджанцями за любов до своєї країни, знання історії свого народу, повагу до інших, гостинність, щирість, доброзичливість, ввічливість і за неповторні три тижні!

Баку – це місто, в яке я закохалась з першого погляду, ще з висоти польоту літака, а пізнавши його ближче, зізнаюсь в глибокій любові! Туди хочеться повертатись знову й знову…