четвер, 23 лютого

Франківськ: свобода і кріп є...

Василь Мартинюк Бізнес-консультант.
А треба б бодай трішки розуму і совісті.

Сьогодні я та, напевно, і багато інших франківців, бачив як в фірмових наметах партії УКРОП збирають підписи про повернення безоплатного харчування для школярів франківських шкіл. Звернув увагу, що підходять і ставлять свої підписи дуже багато людей. Поставив свій підпис і я, зробивши примітку, що підтримую, але при умові, що гроші будуть від цієї дуже багатої партії. А то вже надто дешевий РR виходить – за дуже невеликі гроші (намети придбані давно, а найнятим збирачам підписів платять небагато) отримають бали у виборців і насиплють солі на хвіст конкурентам. 

Але потім почав сумніватись в тому, що я правий. А чим кращі "свободівці", які надали право безкоштовного проїзду для школярів? В чому принципова різниця? Та ніякої! Яке їхало – таке здибало. І одне, і друге є очевидним (правда, недешевим для міського бюджету) популізмом. І що заважає якійсь іншій партії розпочати збір підписів з петицією про, наприклад, безплатне харчування всіх учнів. І чому не підтримати? Хіба це погано? Та багато що можна вигадати, що звучить гарно.

Виникає інше питання: наскільки ефективними є такі рішення і які проблеми вони вирішують?

Щоб було зрозуміліше, наведу приклад. В класі, в якому вчиться моя онучка-другокласниця, тридцять учнів. Не знаю, яка сума буде виділятись на харчування однієї дитини, але, напевно, не менше десяти гривень, бо інакше яке це харчування. В цьому класі вчиться дитина з проблемної сім’ї, для якої таке безкоштовне харчування, безумовно, є цінністю, і можна лише вітати таку ініціативу. Але для 29 інших сімей жодної проблеми в тому, щоб оплатити обід для дитини, немає. Як результат: отримає підтримку лише одна сім’я, що дійсно її потребує. Справа не в тому, що ще 29 сімей отримають підтримку, а в тому, що сім’я, яка дійсно потребує підтримки, отримає її в недостатньому розмірі. Дитина з проблемної сім’ї і надалі буде погано одягнута, а може навіть недоїдати. Тобто витрачаючи в день 300 гривень на клас, ми не вирішимо проблеми, які дійсно є, – однієї дитини! Скільки про це говориться, що потрібна адресна підтримка тих, хто дійсно має проблеми. І це можна зробити за набагато менші гроші, ніж виділяються! Цій одній дитині не треба в день 300 гривень – вистачить, можливо, 30. 

Те ж саме стосується і безоплатного проїзду. Така система не вирішує жодних проблем соціального забезпечення найбідніших. За гроші, які місто викидає на безоплатний проїзд всіх, можна не лише возити, але й нагодувати, одягнути та взути всіх тих найбідніших дітей, які цього вкрай потребують. 

Але для цього треба мати не лише владу, але ще й трішечки розуму та багато-багато совісті.

КОМЕНТУВАТИ
  • Андрій Бай 0 Відповісти ХМ....а це твереза думка про те,що не всі учні-потребують доомоги...Може це і дещо принизливо буде для дитини,але так вже склалось життя-хай вона хоч у школі отримає те,чог оне можуть дати власні батьки.