На презентації генплану в понеділок, 2 лютого, було несподівано багато людей, і це приємно здивувало. Дуже добре, що така презентація відбулась і що в залі був аншлаг. Це означає, що, по-перше, громада починає активніше цікавитись життям свого міста і, по-друге, що замовчувати й уникати незручних питань, як раніше, у чиновників вже не вийде. Це прогрес.
Сам генплан, насправді, досить хороший. Запроектовано багато транспортних розв’язок, які можуть суттєво розвантажити місто від автомобілів. Передовсім від транзитного транспорту, який зараз майже весь їде через центральну частину. А ще кілька паркувальних вузлів, які сплановані в межах пішої доступності від центру, щоб було де залишити авто, не захаращуючи вулички середмістя.
З іншого боку, пропускна здатність транспортної системи міста збільшена з 200 автомобілів на 1000 мешканців до 300. З урахуванням перспективи зростання чисельності населення і площі житлових масивів, це може здатися логічним, але з погляду розвитку міста як зручного для людей (а не для автомобілів) середовища – це дуже неправильний підхід. Успішні міста, навпаки, намагаються створити середовище, яке б сприяло зменшенню кількості автівок, і збільшити кількість пішохідних зон. Тому тут є багато сумнівів. Взагалі, по транспортній системі є ще багато планів і питань стосовно громадського транспорту, але це дещо інша тема, тим більше зараз німецькі експерти займаються розробкою нової мережі маршрутів. Про це варто написати окремо.
Також у Франківську запроектовано кілька нових зелених зон. А з ними в нас, як виявляється, справжня біда. При необхідних для нашого міста 450 гектарів зелені в нас є в 9 разів менше! Вкупі зі збільшенням проектної кількості авто це просто катастрофа! Проектанти вирішили виправити цей ґандж шляхом приєднання нових територій навколо міста, де є лісові насадження. Але ж від цього зелень не виросте в центрі! Тобто це ніяк не вирішить проблему, хіба лише на папері. Та й з тими зеленими зонами, що запроектовані, питань значно більше, ніж відповідей. Одне з них – це теперішня територія дачного кооперативу між вулицею Івасюка і Бистрицею. Там багато окремих ділянок у приватній власності. Який парк? На папері класно, а в реальності?.. Інша така зона відпочинку – на ставах під Вовчинецькими пагорбами. Там частина запроектованої території в межах Вовчинецької сільради, яка входить до Івано-Франківської міськради, а частина – в межах сільради Підлужжя. А ще за проектом є канатна дорога, яка має підніматись на гору через річку. На малюнку – симпатична рекреаційна зона і благоустрій, ідея з канаткою – прекрасна. Але як це все буде виглядати в реальності? За які кошти благоустрій проведе село Підлужжя? Стільки питань…
Ще громадяни цікавились будівництвом у зонах різного призначення. Як зробити так, щоб територія, виділена під громадський простір, не перетворилася на новий житловий квартал? Чи щоб будівельник, зводячи новий житловий масив, побудував відповідну інфраструктуру – садочок, школу, і т.п. Існують певні процедури прийняття таких рішень, яких влада має дотримуватись, видаючи дозволи. З цього робимо висновок, що громада має необхідні інструменти контролю, забезпечені законом. Треба просто їх знати і використовувати. Тому в першу чергу питання до громади: чи готові ми уважно контролювати чиновників, щоб вони не "помилялись"? Бо дуже часто далі обурень у соцмережах справа не йде.
Отже, генплан – справді класний і цікавий. І наміри хороші. Тому, вважаю, що справа за нами – членами територіальної громади: чи достатньо ми любимо своє місто, щоб активно брати участь у реалізації цих планів, а не віддати все на поталу закулісним домовленостям чиновників? А ті потім через 10 років знову будуть демонстративно бідкатись, що хтось усе вже розікрав… Влада – це ми. Чиновники – лише найняті нами менеджери для забезпечення життєдіяльності міста. І якщо ми найняли поганих менеджерів, то питання скоріше до нас, а не до них. Однак вірю, що все буде добре. Треба тільки для цього докладати зусиль.