Всі телевізійні десятихвилинки Яценюка завжди будуються за однією схемою. Спочатку він на когось наїжджає, потім повчає і нарешті щось обіцяє. Ту частину промови, де Яценюк розповів, як йому всі заважають, можна пропустити. Він втратив відчуття реальності і просто не відчуває, що все те, що він зараз робить, – не більше, ніж фарс. Більше того, протягом місяця він або сам піде, або будуть призначені вибори, і він на них програє.
Важливіше інше: заява про приватизацію мільйона гектарів державних земель. Сам Яценюк розповів, що таким чином він поборе корупцію, але нічого спільного з боротьбою проти корупції тут нема.
Держава справді володіє величезними просторами земель. Переважно це власність Академії наук, ряду дослідних інститутів, недорозпроданих радгоспів і т. д. Власне, це останній земельний ресурс, який ще залишився в держвласності. І саме його планує продати Яценюк. Точніше, продати його не можна, а можна лише передати в аренду на 49 років. Зараз все оточення Яценюка почне розповідати, як сільгоспакадемія непродуктивно використовує свої землі десь у Хмельницькій чи Волинській областях. При цьому це саме оточення сором'язливо мовчатиме про кілька тисяч гектарів біля Києва, які можуть перетворитися на десятки тисяч квадратних метрів житла. Також оточення мовчатиме про землі навколо обласних центрів. І найголовніше: оточення мовчатиме, що минулого року воно почало потроху займатися сільським господарством (компанію "Креатив" купив закадичний друг Іванчука Артур Гранц).
І наостанок треба зазначити ще один момент. Нічого страшного в передачі всіх цих земель не було б, якби у Яценюка був хоч якийсь розумний план з продажу цієї землі і щодо того, як далі на цих землях будуть створюватися робочі місця. Насправді, в уряду немає жодного плану і розуміння, що на цих землях буде творитися. Є одна єдина задача – пошвидше продати. І частина земель перейде в "надійні руки".