Для тих же, хто подалає поріг, результати встановлюватимуться за шкалою 100-200 балів, і всі вони будуть прийнятними для вступу. Оскільки від експертів залежатиме доля тисяч абітурієнтів, то їх підбір по всій Україні був дуже скрупульозний.
ІФРЦОЯО ще раніше сповістив про це в багатьох ЗМІ, і на пропозицію громади та управлінських структур ми отримали пул претендентів у експерти з Буковини, Закарпаття, Прикарпаття, Тернопілля. В ньому близько двох сотень висококваліфікованих учителів, викладачів, представників методичних структр. Не забуто ні село, ні місто. Представлені і звичайні школи, і ліцеї з гімназіями, коледжі та університети.
Зрозуміло, що найбільше представництво у вчителів-практиків. Окремо наголосимо на обов'язковій присутності педагогів, які працюють у школах з викладанням мовами національних меншин.
Серед наших експертів є науковці, письменники й автори підручників, моральні авторитети не тільки в освітянському середовищі.
Вони багато років займаються підготовкою учнів до проходження ЗНО, обізнані з системою зовнішнього оцінювання і мають розвинені навики оцінювати знання і можливості школярів.
Усі експерти пройшли навчання і відшліфували технологію роботи з визначення порогу "склав/не склав" на прикладі тестів пробного зовнішнього незалежного оцінювання, котре завершилося у березні цього року.
Отже, як це буде?
Предметні експертні групи при Івано-Франківському РЦОЯО і по всій Україні працюватимуть наступного робочого дня після проведення ЗНО з кожного предмета.
Група складатиметься з 8 експертів (працівники регіонального центру не входитимуть до її складу, виконують тільки секретарські функції).
Кожен експерт незалежно від інших колег оцінить кожне тестове завдання і спрогнозує відсоток учасників ЗНО, які зможуть, на його думку, дати правильну відповідь на кожне завдання. Таку ж роботу виконають експертні групи при інших восьми регіональних центрах.
На основі їхніх висновків в Українському ЦОЯО буде встановлено ЕКСПЕРТНИЙ поріг ДО визначення загальних підсумків тестування.
Як свідчить світова практика, близько третини абітурієнтів цей поріг здолати не здатні. Тому він, так би мовити, БАЖАНИЙ.
ПІСЛЯ ж визначення рейтингових результатів тестування з конкретного предмета інша група знавців (умовно назвемо їх політиками чи управлінцями) визначить ДОЦІЛЬНИЙ поріг, бо є ж іще потенційне невдоволення батьків, необхідність наповнення ВНЗ і т. д. Очевидно, що бажаний експертний і приземлено доцільний пороги не будуть співпадати. Це також світовий досвід. Але в реальному житті треба і кіз берегти, і вовків годувати. Тому засобами строгої науки – математичної статистики – встановлюється КОМПРОМІСНИЙ (між бажаним експертним та приземленим доцільним) поріг тесту. Він і буде тією "малою архітектурною формою", котра визначить долю абітурієнтів. Поділить їх на тимчасових невдах і "щасливчиків". Комусь стане доброзичливим "отчим" порогом, а комусь – бар'єром, що принаймні на рік віддалить від студентського квитка.
…Отака важлива місія у фахових експертів на першому етапі встановлення порогу "склав/не склав". Такі непрості рішення їм формувати. Через те ми такі вимогливі до їхнього рівня готовності. І здатні оплатити їхню працю з поправкою на виняткову її важливість…
…А персональний склад експертів оприлюднимо в інтернеті, як тільки вони завершать свою непросту роботу. Ця доза таємничості необхідна зі зрозумілих причин…