вівторок, 25 липня

Перехід до війни

Клацнуло щось остаточно у моєму світі, коли я дивився засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і почув про деякі висновки ради доброчесності суддів.
Сергій Якутович. Графіка. Сергій Якутович. Графіка.

До того мовчав. Хотів усе ж вірити, що в світі воно ще є. А його нема. Це була гидота, від якої зазвичай чоловіка рве. А ще я наживо побачив небезпеку.

Сьогодні нам, дядьки мої Махно й Сірко, незрівнянно складніше, ніж було вам у Полі, де гуляли отамани-бунчуки-гетьмани, а кулеметні тачанки та рубаки Батька нищили Дику Дивізію. Сьогоднішня війна особлива і критична. Вона йде скрізь, а передусім – у душах.

Наш народ на грані смерті, він, схоже, втратив імунітет. Але. Коли в тобі прокидається Воїн, знай – ти вже не належиш собі, ти належиш війні. Це спить в глибинах родової пам'яті. Коли приходить справжня біда, дух народу прокидається. Тоді ти мусиш ставати в стрій, займати своє місце у фаланзі, хоч до цього і був ким завгодно.

Біда, сприйнята як розпач, каже про крайній стан душі, про грань, за якою смерть твого світу. Видно, біда настала, бо пішов останній призов, залишки інстинкту виживання прикликають усі резерви.

Зазвучало. Тужлива велична пісня предків перед останнім боєм. Вона не дає спати, вона пробивається крізь буденність. Ти ходиш, щось робиш, але вже потроху танцюєш свій гопак і ловиш себе на думці, що приходить із цього танцю. А рука сама виписує фігури з шаблею, яку ніколи не тримав у руках. Ця Пісня вже заволоділа тобою, її ритм не дає іншого вибору – опирайся-не опирайся.

Живе собі чоловік і не знає, поки не зазвучить. А коли Народ співає, опиратись неможливо. Правда, співає він не всім, його музика йде зсередини. Гниди того не чують.

Це все до чого. Нам треба Отаман. Де він – Той, хто поведе? Прийди, приклич нас під свої знамена. Ми вже є, тільки гукни. Де ти, Батьку, невже ще спиш? Ми маємо оружжя. Ми маємо Ворога. Нам потрібен тільки Ти. Бо біда. Ще трохи – і нашу країну заберуть вони. Де тоді будуть жити наші жінки і діти? Хто збудує наші кораблі і полетить до зірок, як ми не переможемо?

Цей бій найважливіший. Ви чуєте, як моторошно свистить шабля?

КОМЕНТУВАТИ