Найщедріше доводить це архітектура, бо наглядно. От у Франківську в пошуках дешевого тепла взяли і раптом утеплили пінопластом кусок фасаду історичного будинку, взірця функціоналізму – на самому початку провідної вулиці Шевченка – так, щоб відразу задати перехожому легкий на початок атмосферний тон льодовикового періоду в архітектурі. Бо фасад закапсулювали, явно остерігаючись ймовірного неймовірного холоду. Але чомусь зовні, а не зсередини – щоб не втратити 5 см власної площі.
Колись цією ж парадною вулицею більшовики носили у свята награбоване спіднє – назовні. Їхні методологічні нащадки одягають вцілілі від тих часів будинки в утеплені панталони, бо ж “холодно без трусів”.
Колективний автор ідеї споруд такого типу Bauhaus, вузько причинивши двері допустимого у своїй архітектурі, передбачав відмову від всього зайвого, але за рахунок естетичних та інженерних інновацій – таким вишуканим чином, щоб відмова пішла тільки на користь. Усім: і тим, хто всередині, і глядачам назовні, і самим будинкам згори донизу. Доказ успішності результату – ці проекти досі залишились сучасними, будівлі – малоторканими роками, тепер називаються “люксами”.
І тут вмішались сучасники, по-кавалеристськи піднявши над головами шпателі, щойно вийняті з піхов, з твердим рішенням ці роки наздогнати, повернути силу їхнім знесиленим руйнівним силам. А будівлям – додати недоданого при народженні, відчинивши ті самі двері допустимого на повну, як зрозумілі ворота родинної стайні. Функціоналізм досяг своєї вищої міри і змінюється на фулкціоналізм – все включено.
Забудова центру Франківська і без того відбувається вандалотерпимо – приблизно так, як би у залі віденської опери між урочистими оксамитовими кріслами доставили додаткові ряди офісних шкіряних стільців для делегацій із радгоспів: мовляв, вони саме тут відтепер сидітимуть – виключно з культурно-просвітницькою метою. Таке ж вдосконалення фасадів – це якби до тих віденських крісел прикріпили автомобільні підголовники. Щоб шановному слухачу зручніше спалось на непонятних місцях ораторій.
Все, що допустимо з баухаусівськими будинками, повинні робити не будівельники, і навіть не ремонтники, а комунальники: взяти напористі миючі машини Кархер чи простоюючі з часів Януковича водомети і просто відмити ці фасади – вони на це розраховані і давно цього чекають. Причому бажано змити ретельно не лише пласти 80-річного накипу, а все, що накипіло щойно: піно-пласти, добудовані сходи, недолугу оздобу вивісок на половину вікна – все те, що перетворює фасади на кам’яні погруддя марнославства.