субота, 16 грудня

Про бідність у головах, або Яка має бути зарплата у мера

Денис Квасов Урбаніст, фотограф.
Недавно мені стало цікаво, скільки заробляє наш міський голова. На мій запит до міськвиконкому надійшла відповідь...

Прочитавши її, я вирішив зробити в Фейсбуці міні-опитування, що спільнота про це думає. Ось - посилання на опитування.

Ось виклав певний підсумок тих дискусій, які розгорнулися в коментарях. 

По-перше. Мер Івано-Франківська на руки (тобто з преміями і доплатами, але вже з вирахуваними податками) отримує 15 з копійками тисяч гривень. Десь біля $560. Коли мені прийшла ця інформація з роздруківками з бухгалтерії – я був у шоці. Бо, якщо чесно, я думав, він тисяч 30-40 має.

Так, для мене шок, що людина, яка керує обласним центром, в якому під 300 тисяч мешканців, отримує менше $600. Це дикість! Як менеджер такої великої, складної системи може нормально працювати за такі смішні гроші (як для такої посади)? Більше того, як я зрозумів, мери Одеси і Харкова отримують десь так само! Що ще більший маразм!!! Бо це ще на порядок складніші системи! (І дуже важливе уточнення: мова йде не про особистіть нашого Руслана Марцінківа чи його партійну приналежність. А про посаду мера незалежно від прізвища.)

Хтось скаже: "Та вони, падлюки, крадуть! Так шо і того забагато!" А я скажу: "І що, так має бути, що вони заробляють смішні цифри, їх всі ненавидять, і при цьому вони мають бути Ісусиками, і чесно та альтруїстично виконувати свої обов'язки? Це нонсенс".

Я думаю, система так сконструйована спеціально: людина отримує в руки величезну відповідальність, а за це має абсолютно неспівставну оплату і гори негативу. Таким чином її штовхають до порушень, бо спокус багато, а при таких умовах встояти дуже тяжко. Більше того, на їх місце ніхто не хоче йти! З чесних людей, які вважають, що і 15 тисяч забагато. "Нашо мені того?!"

От і виходить, що туди йдуть злочинці з уже наперед поставленою метою: нечесно збагатитися. По максимуму. Таким чином, Система впускає їх в себе, дає можливість вкрасти, але при цьому ловить на гачок. Десь у кабінеті заводиться папочка "Дело#…". І заводить її хтось такий самий, на якого вже теж десь є така папочка. От і кругова порука. Отак і живемо.

Ці зарплати – це одна з основних причин корупції. Бо не може людина нормально працювати з окладом 6000 грн на відповідальній посаді (а приблизно такий посадовий оклад мера згідно з нашими законами), ще й коли "можна красти, лише ділитись зі старшими треба".

Моя версія, скільки б мер мав заробляти, – від 100 000 грн (а це середня зарплата звичайного працівника в розвиненій країні, не мільйони ні разу.) Далі вгору – залежно від ефективності роботи. В більших містах – більше. В менших менше. Але і з розумінням, що за проступок чекає реальне і суворе покарання. Тобто і батіг, і пряник мають бути співмірні. А варіант "в мене 2500, то най мер працює за 4000, але мені то не треба, я не піду на його місце" – це неймовірний інфантилізм. З таким підходом ми в цій коматозній, напівзогнилій урср ще довго будемо гибіти. Хоча таких серед моїх друзів виявилось дуже мало, що тішить. Але ж загалом в країні їх більшість! І це страшно… Бо різні клоуни на таких і вигрібають.

По-друге. Стосовно депутатів міськради. Дивно, але виявилося, що багато хто (я питав не лише у фейсбуці) не знав, що депутати місцевих рад працюють на громадських засадах. Вони не отримують платню. Хоча, на відміну від мера, мають право мати бізнес.

І ось це я вважаю правильним. В моєму розумінні місцева рада – це такі собі старійшини (не в плані віку, а в плані досвіду). Мудрі люди, які заслужили повагу оточуючих, і тому їм довірили вирішувати важливі для громади питання. Це і є "самоврядування".

На практиці ж за них голосують люди, які поняття не мають, хто це, думають, що в міськраді платять купу грошей ні за що і що там одні бандити, яких вони клянуть одразу на наступний день після того, як поставили самі ж за них галочку в бюлетені. На питання: "чому ж ви за бандитів голосуєте?" адекватної відповіді я не чув жодного разу. Максимум – "бо більше не було за кого". А звідки мало бути, якщо "нє, я туда не піду, нашо мені того!?" Отак і живемо.

Рабська психологія "раз я бідний – то всі нехай теж будуть бідні" – це тупиковий варіант. Чому не бажати, щоб краще всі були багаті? Не "раз я маю мало, то й інші нехай мають мало", а "нехай би і в мене, і в нього було багато". Бо бідність – в голові. То не фінансова характеристика. А психологічна. Я вже про це писав не раз.

"Розруха не в клозетах, а в головах". (С)

КОМЕНТУВАТИ