середа, 28 червня

Про великі і малі гроші, або Чи можна подолати корупцію

Олег Марцінковський Громадський діяч.
Є думка, що мільйони доларів набагато легше вкрасти, ніж сотню чи тисячу. Погоджусь. А ще кажуть, що можна подолати корупцію.

Почну з великого філософа (так вважаю) Жванецького, який в одній з передач експромтом поділив гроші за сприйняттям їх людьми на великі гроші і на малі.

Але він таки мав рацію.

"Для заходів із запобігання повеням виділено 28 млн грн", "Виробничим об’єднанням за означений період не сплачено 1,2 млрд податків", "Бюджет виконано, перевиконано… Мільйони, мільярди". Це великі гроші.

Пенсія, зарплата, купити квартиру, хліб, відкласти на чорний день – малі гроші.

І переважна більшість людей робить грубу помилку, думаючи, що як докладати малі гроші до малих грошей, то колись вони стануть грошима великими. Ні! Просто у людини стане багато малих грошей.))

Великі і малі гроші в природі не пересікаються! Тільки на паперах. Великі гроші існують за своїми законами. Звичні побутові правила там не діють.

Що ж тоді там діє? Комусь здасться, що там діють глибокі економічні механізми, теорію яких розробили нобелевські лауреати (часто подаються зі сцени у вигляді новітніх шоу "як заробити перший мільйон", пересипані для поважності модними термінами). Та ні. Ці теорії в основному так і лишаються теоріями.

Основа і механізми діяльності усіх економічних і державницьких систем – особисті амбіції і корупція.

Це і є ареал великих грошей.

Далі без прелюдій про сучасне світовпорядкування.

Я вважаю – воно створено корупціонерами, створено на базі попередньої корупції, із корупції і для корупції. Все створювалось ситуативно, в угоду забаганкам і амбіціям абсолютно конкретних осіб, а не для блага держав, народів чи ідей.

Корупція і роль особистого Его тягнеться ще від вождів і шаманів первісного ладу. Нарід тягав мамонта, верхівка бралась за розподіл, забирала найкраще і кидала в натовп те, що лишилося від ситого столу зі словами про глибоке піклування про добробут підлеглих і що "зараз важкі часи, треба потерпіти і з нового мамонта люди отримають набагато більше м’яса, кісток і шкур, і буде їм щастя". Нарід жував, слухаючи повелителів, і… люто бажав бути на їхньому місці.)

У цьому сенсі за тисячі років нічого (нічого!) не змінилося. Цивілізація пройшла шлях від стадного укладу до демократії, а справжня структура світового суспільства, взаємовідносини в ньому так і залишились: вожді, шамани і нарід зі шматками від ситого столу.

Просто шамани краще навчилися подавати імідж вождів і прикривати дійсність, вожді стали поводити себе на людях скромніше. І ті, і другі вправніше навчилися дурити нарід. А слова про повне подолання корупції нічого, крім іронічної посмішки, не викликають.

Тут скажуть: а в західному "цивілізованому" світі корупції нема!

Відповім: суть різниця "нема" і "не видно". Є. Нікуди не ділась і не дінеться за нашого життя. Чи за життя нашої цивілізації як такої.

Просто їхня корупція високо – от тепер згадаю за великі гроші – у "них" вся корупція піднята вгору, схована там, де нема психологічного її сприйняття, вона у великих грошах. У тих грошах, які нарід не розуміє. Тому і не бачить корупції.

Клерки, поліція, лікарі у них хабарів не беруть. Поодинокі випадки є, і вони викликають шок у пересічних громадян.

Так от. Я особисто вважаю, що смішно говорити про повне подолання і перемогу над корупцією. Як можна подолати те, що є скелетом світового укладу?

Всьо пропало? Не треба боротися з корупцією? Відкиньмо депресію і зарядімося оптимізмом.)

З корупцією боротися треба.

Але можна це робити способом відомого персонажа Сервантеса, кидаючись на вітряки. А можна робити це більш грамотно.

Я би сходу відкинув спробу боротися зі світовою гідрою корупції як такою через неспіврозмірність задачі і можливостей.

Я за те, щоб боротися з "корупцією малих грошей". Або можна сказати інакше: почати (!) боротьбу з корупцією з низової, побутової.

Якщо колись у звичайного громадянина України, який вирішує своє питання, відпаде сама думка про хабар в контактах з інспектором, лікарем, чиновником, то, вважаю, можна святкувати перемогу над корупцією. Тобто, мені здається, що коли "корупція малих грошей" буде подолана, то для переважної більшості людей цього буде достатньо.

П. С. До речі, перший практичний крок є. Це нова поліція. Якщо виправдає себе, це означатиме початок руху в правильному напрямку. Як не виправдає – питання боротьби з корупцією відкладаємо років на 30. Я особисто не хочу чекати стільки. І вважаю, варто проконтролювати і підтримати цей перший, перший крок.
Теги: корупція
КОМЕНТУВАТИ