неділя, 26 березня

Публічне покарання за непослух: як у Франківську тиснуть на незгодних з партією влади

Наталія Сербин Громадська активістка, волонтер, співзасновник ініціативи "Поранені SOS".
Якщо влада віддала ваш мікрорайон своїй фірмі під забудову 16-поверхівками – вклоніться і змиріться. Спробуєте заперечити – підведуть під кримінал.

Такий висновок напрошується зі скандальної історії кримінального провадження проти Олексія Замкового, ветерана АТО і активіста. Проти нього недавно розпочали кримінальне провадження за скаргою депутатів, які лобіюють масштабну забудову в районі вулиць Макогона – Крайківського – Промислова.

Безпосередньою причиною для провадження стали події на так званих громадських слуханнях 16 вересня минулого року. І до слухань було зрозуміло, що мешканці мікрорайону проти забудови. Щоб поставити позицію громади під сумнів, знівелювати її, залякати найрішучіших людей, вдалися до провокації. Якщо тоді це було не очевидно, то зараз, коли розпочали провадження, у мене особисто сумнівів немає.

Що ж сталося?

Як відомо, громада в районі вулиць Макогона – Крайківського не погоджується на масштабну і незаконну, як вважають люди, забудову мікрорайону. Ініціатором забудови є фірма, наближена до партії ВО "Свобода", а власне до одного із найвпливовіших партійних босів Ігоря Кривецього, відомого в певних колах за прізвиськом Пупс. Місцеві партійці будь-якими методами просували на сесії міської ради рішення про затвердження детального плану території, який передбачав будівництво 32 будинків. Влада обійшла громадські слухання, порушила законодавство. Та не так сталося, як гадалося. Люди не проковтнули і не змирилися. Слухання таки довелося проводити – їх і призначили на 16 вересня.

Але замість того, щоб на слуханнях іти з франківцями на компроміс і пропонувати альтернативні варіанти для мікрорайону, влада вирішила натиснути, загострити протистояння і вдатися до провокації. Спочатку провокація, потім – вдавання з себе жертви і переслідування незгодних.

У той день на громадські слухання від влади за рішенням міського голови Руслана Марцінківа та його заступника Олексія Кайди делегували депутата міської ради Петра Гавриша, учасника АТО. Дивно, чому саме Гавриша, який не має стосунку ані до цього округу, ані особливо і до міста, бо балотувався до міськради від Микитинців, де і живе. А нічого дивного насправді. Очевидно, що відправили його, щоб протиставити учасникам АТО, які мешкають в мікрорайоні Макогона і виступили проти забудови. Сценарій нехитрий: ветеран проти ветерана, нерви на нерви. Так просто спровокувати вибух. Як показує дійсність, учасників АТО часто використовують у таких конфліктах.

На слуханнях Петро Гавриш не дискутував, не пропонував аргументи. Він одразу почав зі звинувачень і образ, заявляв, що протест – то справа рук якихось ворогів, грав по нервах і чекав, коли хтось зірветься. Врешті отримав ляпаса – це був навіть не удар, не було жодних ушкоджень, просто намагання зупинити обранця, який перейшов межу. Та Гавриш взявся кидатися і копатися, розмахувати кулаками. На щастя, знахабнілого обранця відтягли і бійки не сталося. Але свою "роботу" провокатор зробив.

На наступній сесії міської ради Андрій Грималюк, депутат міської ради від тієї ж партії "Свобода", заступився за свого колегу-однопартійця, зачитавши звернення до правоохоронних органів. А правоохоронці мусять реагувати, коли до них звертаються. Цікаво, що реакція виявилася досить запізнілою. Схоже, влада спостерігала, як будуть розвиватися події довкола скандалу з Макогона в судах. І коли люди отримали перші перемоги в судовій тяганині і корупційна схема по забудові на Макогона почала сипатися, тоді раптом виринула інформація про кримінальне провадження проти Олексія Замкового. Активісту, ветерану АТО через цей ляпас інкримінують ст. 126 КК – побої і мордування, без завдання ушкоджень. Це таке публічне покарання за незгоду – щоб показати, що протидія владі погано закінчується. Але думаю, не на тих напали.

Сумно на це все дивитися. Хлопці йшли в міську раду з такими гарними патріотичними гаслами, а виявляється, як завжди, боротьба йде не за зміни на краще, а за землю і гроші. Як малі діти, хочуть все і одразу, а коли хтось їм забороняє, то починають кричати, впадати в істерику і ще й копатися…

Та що більше буде летіти каміння в людей, то сильнішими вони стануть. А час збирати каміння обов’язково прийде. 

КОМЕНТУВАТИ