Телефонний квест
Я зіткнулася з проблемою особисто і вирішила з’ясувати причину, однак це виявилося не так просто. Телефонуючи у МРЕВ за номером чергової частини, я щоразу чула одну й ту ж відповідь. Відрізнялася лише дата феєричної появи пластику – з кожним моїм дзвінком вона відсувалася все далі. Наприкінці минулого робочого тижня черговий порадив для з’ясування причин затримки звернутися за іншим номером телефону, де мали б пояснити ситуацію. Моя спроба почути голос на іншому кінці дроту не увінчалася успіхом – після нетривалих гудків вмикався звук факсимільного зв’язку і все вказувало на те, що на дзвінок реагувати ніхто й не збирався. Марними також виявилися спроби вийти на зв’язок із начальником обласного управління ДАІ Василем Василиком – протягом двох робочих днів поспіль чиновник не відповідав на дзвінки у робочі години. Із заступником начальника Миколою Горбеєм поспілкуватись також не вдалося: зв’язок із ним за вказаним номером телефону навіть не встановлювався.
Бажання знайти відповіді на питання "у чому причина?", "хто відповідальний за вирішення проблеми?" та "коли проблему буде вирішено?" привело мене на вищий рівень структури міністерства, яке, якщо вірити міністрам та їх заступникам, перебуває у процесі дивовижного реформування.
У черговій частині МВС мені порадили звернутися до Департаменту ДАІ, при цьому розповіли, що за постачання бланків документів відповідає департамент ресурсного забезпечення, контактних даних про який черговий не має. У Департаменті ДАІ знову ж порадили звернутися до чергової частини МВС, однак уже на інший номер, при цьому як мантру повторювали, що "департамент ресурсного забезпечення на забезпечив ресурсами".
Озброївшись довідником номерів телефонів державних установ, я продовжила свій телефонний квест департаментами і відділами. Після більш як десятка дзвінків мені нарешті вдалося дізнатися хоча б контактний номер телефону законспірованого департаменту ресурсного забезпечення, однак посеред робочого дня там, вочевидь, надто зайняті, щоб відповідати на дзвінки. Коли пощастило додзвонитися за одним із запропонованих мені телефонів до (як з’ясувалося в процесі розмови) бази ресурсного забезпечення, дізнатися про відповідальну особу нічого не вдалося. Більше того, працівниця відмовилася надати контактні дані і просто відклала слухавку.
Ще кілька спроб з’ясувати причини проблеми та контакти тих, хто мав би її вирішити, увінчалися провалом, тому я вирішила задати ці питання безпосередньо міністру Арсену Авакову. І хоч пан міністр відомий та активний користувач соцмереж, на приватні повідомлення у facebook від звичайних співгромадян Арсен Борисович відповідати не поспішає.
Колективна безвідповідальність
За три дні я розмовляла із дюжиною працівників чергових частин, відділів, управлінь та департаментів МВС, ще до стількох же не змогла додзвонитися, та жоден із них не зміг дати відповіді на прості питання, не кажучи вже про реагування та вирішення проблеми. Схоже, що вирішити навіть найменшу проблему в коридорах та кабінетах МВС та спонукати чиновників виконувати свої обов’язки можна лише перенісши обговорення в публічну площину. При цьому в голові знову виринає питання про доцільність утримання за рахунок платників податків величезного штату працівників, що патологічно не здатні виконувати покладені на установу функції. Армія чиновників у погонах з дев’ятої до шостої просиджує в своїх кабінетах, імітуючи бурхливу діяльність, а при виникненні проблем вмикає колективну безвідповідальність, змушуючи громадян безрезультатно обдзвонювати чи проходити десятки кабінетів у пошуках бодай інформації. Власне, цією публікацією хочу привернути увагу і міністра внутрішніх справ, в тому числі до бездіяльності і безповідальності в кабінетах його підлеглих.
А тим часом в Україні десятки тисяч автовласників обмежені у своєму праві користування транспортним засобом або вимушені порушувати чинне законодавство, адже відповідно до ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки реєстраційного документа на транспортний засіб, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 425 до 850 грн). При цьому доволі дивно звучить формулювання про те, що департамент ресурсного забезпечення не надав відповідних ресурсів. Про причини бездіяльності ми можемо лише здогадуватися, однак важливо нагадати, що за отримання відповідного документа особа офіційно сплачує певну суму коштів, яка мала б покривати витрати на виготовлення бланку. Тобто громадяни, що замовили відповідний документ та оплатили його вартість, не можуть його отримати з невідомих громадськості причин.
"Неформальний підхід"
Така ситуація, окрім незручностей, породжує і широке поле для зловживань та корупції. Створюючи ажіотаж навколо автомобільної документації, працівники МРЕВ спонукають автовласників "вирішувати питання неформально".
Один із автовласників на умовах анонімності розповів мені про те, що співробітник МРЕВ йому пропонував за певну суму коштів оформити техпаспорт за один день. За словами знайомого, працівник МРЕВ, який займався оформленням документів, повідомив, що на цей час відсутні як бланки для пластикових документів, так і для паперових тимчасових технічних паспортів, однак "якщо потрібно терміново вирішити питання, за 500 гривень можна отримати техпаспорт вже сьогодні". Така інформація наштовхує на думку, що брак бланків документів створено штучно для того, щоб отримати додаткову нагоду заробити на "дефіциті". Звісно ж, однозначно стверджувати, що така інформація є правдивою, автор цих рядків не береться, оскільки встановлення фактів отримання неправомірної вигоди належить до компетенції органів слідства, які, до слова, також входять у структуру МВС.
Насамкінець, зневірившись у можливості щось з’ясувати від посадовців, я зателефонувала на урядову гарячу лінію і зареєструвала скаргу на бездіяльність окремих підрозділів міністерства внутрішніх справ.
Маю надію, хоча й невелику, що таке звернення хоча б на міліметр просуне вирішення проблеми. А в недалекому майбутньому практика лікування ракових пухлин гірчичниками в Україні відійде в небуття, хоча для цього, як зараз модно говорити, потрібне "повне перезавантаження системи". Звісно ж, потрібне, та наразі нам лише пропонують "режим тривалого очікування".