неділя, 23 липня

Рік Півня

Богдан Томенчук Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти.

Ми кожен рік за щастя п'єм –

Сльоза ж лишається на горе.

Щоночі сниться Вифлиєм,

Та наяву – одні Гоморри...

Так добре в нашім курнику –

А йдеться про вселенську втіху -

Вмостився Півень на даху

Й таке співає ку-ку-рІ-ку!..

Вже тонну днів ждемО пори,

До всяких кукурІкань звиклі.

Щоб з'їсти – хто кілО ікри,

А хто бодай – хоч ложку цвіклів.

Куди ж це гуркотить наш віз,

Подібний на радянську фіру?

Ті крали землі, гори, ліс,

А ці прийшли і вкрали віру.

І хто ж це нас отак прирік,

Що розпальцьовані пронози

Розводять нас котрИй вже рік

На солодесенькі прогнози?

Вже так щороку подають

І газ у дім, і каву в ліжко.

А зостається гола суть:

У ложці – мед, а дьогтю – діжка.

Ну де ж кисільні береги

І поміж них молочні ріки?

Коли ж почують вороги,

Що обіцяють КукурІки

Усім нам сущим нині тут

По золотім шматочку раю –

То не від заздрості помрУть,

Вони від сміху повмирають.

Знов обіцяють повен міх –

Такі вже їхні брЕхні рІвні,

Що й наш курник бере на сміх,

Усі прогнози Мудрих Півнів.

Додам свою до їхніх лепт,

Нехай простить, хто одесную,

Що свій прогноз або рецепт

Відважусь і запропоную.

Без завивань у папірці –

Чи не пора нам скласти графік

Й Розкукуріканих Співців

Культурно так послати нАфіґ?

КОМЕНТУВАТИ