fbpx

Тут стріляють

Суспільство 18:49, 07.12, 2014

Питання цивільної зброї розділяє громадян, так само як легалізація наркотиків, проституції і абортів.

В романі Крістофера Баклі "Дякую вам за куріння" (у нас продається у російському перекладі з назвою "Здесь курят") троє піар-менеджерів асоціацій виробників тютюну, алкоголю та зброї часто зустрічаються за обідом, щоб обговорити справи. Своє товариство вони жартома називають "ТС" – торговці смертю.

В одному з епізодів піарник асоціації власників зброї жваво розповідає про те, як дотепно вийшов із ситуації, коли розчарований у житті поштовий службовець, тобто людина з числа тих, від кого збройна промисловість зазвичай не чекає чогось хорошого, недільним ранком у церкві в розпал проповіді "Чуття любові, вряди Всемогутній Господь простягає всюди" одним пострілом зніс пастора з кафедри. Після чого відкрив вогонь по хористах.

За день працівників асоціації власників зброї розірвали телефонними дзвінками журналісти, асоціація отримала дві тисячі гнівних послань від громадян, підрахувала, що за останніх двадцять років це вже сьомий невідомо чим розчарований стрілець-поштмейстер, що стріляв він з "Влучного командоса" 45-го калібру (отож, необхідно негайно рекомендувати виробникам давати зброї більш мирні назви). І коли всі вже приготувалися до невідворотності законодавчих обмежень ринку зброї та інших негараздів, з цим пов’язаних, лихо відвернула бабуся-учасниця трагічної меси, що подзвонила в радіошоу. Дама ремствувала, що якби не закон штату Техас, який примусив її залишити улюблений сміт-вессон у бардачку машини, то хор і в цю мить співав би "Ходи зі мною, Ісусе".

Асоціація терміново організувала зйомку ролика зі старою, попередньо довівши її до сліз фотографіями вбитих. До вечора ролик із закликом забезпечити право на захист було розіслано депутатам, журналістам та пацифістським організаціям.

Не будучи ні прихильником так званої легалізації вогнепальної зброї в Україні, ні палким противником цих процесів, я спостерігаю з живим інтересом за просуванням нового товару на поки обмежений ринок. Головну роль наразі, як і в описаній вище ситуації, відводиться маніпуляціям посттравматичним стресом. Війна – найкращий піар-менеджер, засоби прості й перевірені.

Наріжне питання – підготовка громадської думки, створення суспільного запиту. Саме це й відбувається сьогодні: постійне вкидання теми в інформаційний простір, підтримування градусу дискусії, зростаюча активність асоціацій власників зброї та стрілецьких об’єднань, використання теми політиками у передвиборчій боротьбі, реєстрація в парламенті у перший день його роботи законопроекту про вогнепальну зброю цивільного призначення… Більшість учасників цієї дискусії з обох сторін щиро переконані у власній правоті. Навіть політики, оскільки у цьому складі парламенту лобістів зброї не потрібно шукати за гроші.

Водночас, за різними оцінками, більше 70% населення є противниками легалізації зброї. І навіть війна дуже сутужно відвойовує відсотки у цієї диспропорції. Попри те, перспективи ринку й підрахунок цифр у цьому напрямку вселяють у виробників натхнення.

Неправда, що в Україні не існує легального ринку зброї. Кожен охочий може купити мисливську гладкоствольну й нарізну зброю. Потрібна лише медична довідка та дозвіл, що видається міліцією швидко й без проблем або у строки й відповідно до вимог чинного законодавства. Один мій товариш-адвокат стійко пережив усі незгоди медичної комісії, спровокував своїм дорогим костюмом та небажанням вирішити питання на взаємовигідних умовах когнітивний дисонанс у міліціонера, але все ж отримав бажаний дозвіл і був такий ошелешений від вибору зброї, що, довго думаючи, скитаючись по тирах та консультантах, прострочив свій дозвіл.  

Якщо ліньки пересмикувати затвор, вам запропонують широкий вибір автоматичної нарізної зброї: від переробленого на одиночні постріли Калашникова до просунутої гвинтівки Blaser. Хочете щось для самозахисту? Беріть легендарний американський помповий дробовик Remington 870.

То у чому ж справа? Проблема у доступності. Гвинтівка – це люлька, розрахована на заможного любителя, а хочеться продавати цигарки усім, кому за вісімнадцять. Гвинтівку незручно носити з собою, пістолет – завжди під рукою. Люлька дозволяє зібратися з думками або прийняти філософічний вигляд. Пістолет – бути захищеним або почувати себе таким.

Питання цивільної зброї повсюдно розділяє громадян, так само як легалізація наркотиків, проституції, ставлення до абортів, тютюнопаління. Тютюн, до речі, вбиває півмільйона людей в рік, тоді як цивільна зброя – від сили тридцять тисяч. Зброя теж товар насамперед на любителя, пристрасного прихильника.

Свого клієнта зброярі давно "вирахували" й особливо не сподіваються на те, що після зняття обмежень усі одразу побіжать у магазини за пістолетами. Тим більше, що передбачається навіть посилення контролю за обігом зброї – електронний реєстр, спеціальні курси навчання поводження зі зброєю (на них теж можна заробити), знову ж та сама медична довідка й дозвіл. Та й задоволення це буде недешеве. Але досвід показує, що продажі зброї зростають разом із підвищенням платоспроможності населення і навіть противники легалізації куплять зброю і заховають "про всяк випадок".

У дев’ятнадцять років мені вперше до рук потрапив револьвер. Його забув у мене вдома один знайомий, який, проїжджаючи через наше місто, попросився переночувати. Цілий тиждень я носився з ним, як шаблезуба білка з жолудем у мультфільмі "Льодовиковий період". Йдучи вулицею, я відчував на спині за поясом його холод і боявся, щоб він не відстрелив мені шматок дупи. Його присутність, однак, не вселяла впевненості. Швидше навпаки: було страшно потрапити у ситуацію, коли доведеться зброю застосувати. На той момент здавалось, що я не готовий стріляти ні в грабіжників, що можуть спокуситися на мої жалюгідні статки, ні в хуліганів, які можуть принизити або побити. Через тиждень я з полегшенням повернув револьвер власнику, який за ним повернувся, та безжально відвів собі зрозуміле місце у класифікації Донцова, що поділив усіх чоловіків на воїнів та свинопасів.

Тепер мені майже сорок і я придивляюсь до Ремінгтона-870. Про всяк випадок. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: