Слова згоріли, мріями обвуглились,
Перетворивши святість в анекдот.
Я п'ю за тих, котрі не скурвились
У цім борделі світових бридот.
Був недавно на зустрічі з людьми справді Мудрої Структури – це серйозна і поважна частина тексту… А далі, Боже, дай втриматися на межі невинної іронії і не переступити межу грішного сарказму…
Привезли Справді Мудрих до нашої "провінції" як шматочок сяйва небесного Люди з Великого Міста, з тої Хати Великої, що височіє над Україною з куполом на собі, як ярмулкою на голові. Ось нате, аборигени, і знайте, які ми добрі до вас. І почали жуйку жувати і обгортками смітити у мікрофон – та всі вони передвиборчою позліткою виявились, як звикло. А коли до планів перейшли – сум голови взявся, бо вони навіть сотої частини не нагадують того, що вже зроблено і може ще бути зроблене тут, у своєму місті своїми людьми…
Якісь дивні дива творяться… До прикладу, сотні тутешніх (далеко немістечкових!) програмістів успішно "експортують "свій продукт "за бугор", а тутешні містечкові системні проблеми кличуть розв'язувати – кого б ви думали? – Правильно! – забугорні фірми. Я далекий від квАсного патріотизму. Але якщо наші діти мають проблеми з мовою Байрона і Шекспіра, то на мові Глушкова і Норберта Вінера вони говорять без провінційного акценту і світ слухає їх з розкритим ротом.
Просто забули люди з Великої Хати, що найсвятіша місія постколоніальної держави – підтримка свого Виробника, читай – творця смислів, а не тільки хліба і до хліба… Утвердження його у світі і самоутвердження країни в такий спосіб. Як там було у Шевченка – "моголи, моголи"? А може, ніхто й нічого не забував? Комусь просто подобається роль вселенського холопа, а "прості смерДні" мають бути вже його холопами і холопчиками? Далі гектару, ару і піару ніхто й дивитися не хоче?..
Ага, дуже розчулили вперше почуті – дай їм, Боже, здоров'я! – слова про американського хлопця, який ще за царя Панька (за теперішніми мірками) у гаражі почав "клепати" перші комп'ютери та так завзято, що аж мільярдером став… Не повіли, правда, чи тамтешні конгресмени або які інші чергові по їхньому борделю привозили у той гараж японців чи ще якихось інопланетян, аби сказати: закривайте, хлопці, свою "кузню", ось ми привезли вам мастаків "забугорних", вони вміють навіть вчити тата дітей виробляти, а вам залишилось пусте – "не паритися", опустити спокійно руки і підняти одну аж тоді, коли за нас тра' буде проголосувати…
Діялося це все на фоні суперечливих повідомлень про те, як відома волею фарту (?) в патріотичному П'ЄМОнті людина поїхала з місцевого борделю курвитися у російський політичний притулок… А я думав собі, що ж робити тим, котрі курвитися не хочуть, але і П'ємонтові на них начхати, та й Україні якось так? Рокфеллер, здається, казав, що злодій без освіти може вкрасти вагон, злодій освічений – цілу залізницю. А що ж під силу "стирити" злодієві шикарно освіченому та ще й при владі? Майбутнє цілого покоління щонайменше. Особливо коли вміє дивитися на мінуси сучасного світу крізь піднятий середній палець – вони йому всі тоді так-к-ими плюсами виглядають… А ще коли той палець тисне на Великий Ґудзик у Великій Хаті з ярмулкою… Тоді "берегись автомобиля" з конкрЄтними номерами…
Насправді я абсолютно лояльний до тої ярмулки. Тим більше, що вона не така вже й ярмулка, а швидше – засмальцьована азіатська тюбетейка… А може, то просто купол поїхав? І ми всі Чумацьким Шляхом та Чумацьким Возом скрипимо кудись з нашої землі у ненаші світи на ненаші торговиська?