fbpx

Активісти просять у Мінекології 16 тисяч гривень, щоб врятувати Прут від ГЕС

Економіка 18:14, 14.03, 2016

9 березня у Львівському апеляційному господарському суді відбулося слухання апеляційної скарги прокуратури Івано-Франківської області та Карпатського національного природного парку на рішення Господарського суду Івано-Франківської області. Причина - забудова ГЕСівціями Карпатського національного природного парку і річки Прут.

Про це у мережі Facebook повідомив еколог Всесвітнього фонду природи (WWF) Анатолій Павелко.

"Одне з основних питань, яке намагався з’ясувати суд, це те, яким чином приватний підприємець Миронюк збирається будувати ГЕС… на дорозі. Адже юрист приватного підприємця стверджував, що ділянка під будівництво ГЕС знаходиться на автомобільній дорозі, що веде від контрольно пункту Карпатського нацпарку на спортивну базу "Заросляк". І що ця ділянка не буде межувати з Карпатським нацпарком, хоча землі парку розташовані по обидва боки дороги і безпосередньо із нею межують",  написав Павелко.

Водночас, маючи у справі велику кількість планів і картографічних матеріалів, суд звернув увагу учасників процесу на те, що розібратись у предметі спору може допомогти проведення земельно-технічної експертизи, котра може дати чітку відповідь щодо розташування земель Карпатського національного природного парку і земель, що орендує підприємець Миронюк. 

"На жаль, відсутність у Карпатського національного природного парку коштів на проведення земельно-технічної експертизи у суді першої інстанції була однією із причин програшу парку і прокуратури", – вважає еколог.

Проблема у тому, що парк – бюджетна установа, а в бюджеті коштів на експертизу закладено не було. Станом на листопад 2015 року на проведення експертизи бракувало 16 тисяч 400 грн.

"За словами представника Карпатського НПП, немає їх і зараз. У зв’язку із цим ми звертаємось до Міністерства екології і природних ресурсів України: невже відомство, котре є одним із позивачів у справі, не здатне знайти кошти на проведення експертизи, щоб захистити заповідні землі і річку національного значення? Тим більше, що ці кошти будуть повернені до бюджету у складі судових витрат за умови, що держава захистить у суді річку і заповідні землі від незаконної забудови", – закликає еколог Всесвітнього фонду природи (WWF) Анатолій Павелко.

Нагадаємо, приватний підприємець Миронюк В. і Ворохтянська селищна рада продовжують спроби "проштовхнути" будівництво ГЕС на заповідних землях – на річці Прут у Карпатському національному природному парку.

18 листопада 2015 року Господарський суд Івано-Франківської області, суддя Деделюк Б. В., ухвалив рішення, за яким відмовив Карпатському національному природному парку (НПП) у поверненні із чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 0,476 га. 

Ця земельна ділянка, попри знаходження на території Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського НПП, тобто за межами земель Ворохтянської селищної ради, цією радою була надана на 49 років в оренду приватному підприємцю Миронюку В. для будівництва та обслуговування міні-гідроелектростанції у верхів’ях річки Прут.

Мова йде про гідроелектростанцію, проти якої виступали як представники наукової і природоохоронної спільноти, так і туристи та селищна громада Ворохти. Зокрема, ще у листопаді 2013 року громада селища Ворохта одностайним голосуванням висловилась проти будівництва ГЕС на Пруті. 

Як повідомляв КУРС, 25 грудня 2015 року Івано-Франківська обласна рада проголосувала за повну заборону будівництва ГЕС на Дністрі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: