понеділок, 23 січня

Баба Яга літала в ступі: якою була ялинка у Франківську в радянські часи

Спогадами про ялинку свого дитинства і дитинства своїх дітей у Івано-Франківську поділився в мережі журналіст і художник Ігор Роп'яник.
Зображення 1 / 4 Використовуйте клавіші для перегляду

На своїй сторінці у Фейсбук Ігор Роп'яник опублікував фотографії 1983 року.

"Головну франківську ялинку я пам’ятаю приблизно з 1960-року (саме тоді була зроблена світлина, коли ми з сестричкою поверталися з подарунками, отриманими під час новорічного ранку, який проводився у філармонії), – написав він. – Ялинка в ті часи була традиційно високою, як і в наші дні, пишною, рясно прибраною різноманітними іграшками, прикрашена ілюмінацією. Відрізнялася від теперішніх красунь тим, що тоді вона крутилася. Так-так, вона не падала від вітру, не була прив’язана натягнутими тросами і притиснена в основі бетонними блоками, як цьогоріч, а завжди стояла в надійному кріпленні з двигуном, який обертав її…"

Дітей найбільше приваблювали казкові персонажі, встановлені навкруги по цілій площі. Звісно, вони не були надто привабливими, адже виготовлялися з єдиних тоді доступних матеріалів – каркас, пап’є-маше, тканина, вата (ех, нинішні б можливості та й до тодішніх намагань!), але діти були в захопленні. Особливо вражала Баба Яга, яка літала в ступі по натягнутому між деревами тросу. Були й інші рухомі персонажі, які грали на музичних інструментах, тощо…

Шкода лиш, що тоді, в радянські часи, міська ялинка стояла недовго: вдягали перед самим Новим роком, а ліквідовували її, бувало, демонстративно на саме Різдво, щоби на́рід не сходився туди колядувати, пригадує Ігор Роп'яник.

В саму ж новорічну ніч, після 12-ї години, коли після застілля всім вже було весело і хотілося пригод, ціле місто сім’ями – і старі, і малі – крокувало саме під ялинку, де свято тривало аж до ранку.

КОМЕНТУВАТИ