На своїй сторінці у Фейсбук Богдан Скаврон зазначає: "Що не день, то ближче до літа… А що треба влітку? Правильно – гори, люди і добрі історії. Щодо останнього, то їх в мене є сім десятків. Там є про різних людей – і мертвих, і живих, і непростих, і навіть "снігових!, а ще про різні місця в горах – знамениті, маловідомі, незвичайні, легендарні, історичні, секретні і просто цікаві.
Отож оголошується збір коштів на збірку нарисів та репортажів з Карпат та Прикарпаття, які були написані за два десятки останніх років, під назвою "Гори і люди".
Відтак, додає автор, кожен, хто підтримає видання сумою від 50 грн (орієнтовна собівартість), гарантовано отримає книжку. Пожертва від 100 грн заслуговує на подячний рядок у передмові до книжки. А жертводавці, які зроблять внесок понад 500 грн, можуть бути записані у співавтори.
"Уже два роки маю сформовану книжку, до якої увійшли нариси і репортажі. Вони публікувалися в різних виданнях упродовж останніх двадцяти років. У цієї книжки вже досить багато співавторів. До них належать всі ті, хто так чи інакше допомагав її зробити. Серед них – ті, що дали мені більші, трохи інші знання про ці гори, ділилися зі мною різними легендами, байками та правдивими історіями. Теперішня фінансова підтримка – це також співавторство, принаймні співтворіння", – розповідає журналіст.
Пожертвувати кошти можна на картку державного Приватбанку: 5168 7572 2304 5123 (Скаврон Богдан Мар’янович).
За його словами, наразі вже розпочався збір коштів – зібрали 4% від потреби.
Для інтересу: одна з історій, пов'язана із подіями дванадцятирічної давності та тогочасним Президентом Віктор Ющенко
МОГОРИЧ ВIД ЮЩЕНКА
У гуцульському селi Яворовi, що на Iвано-Франкiвщинi, досi стоїть дерев'яна хатина, в якiй у 1970-х роках мешкав помiчник бухгалтера Вiтя Ющенко, коли його, молодого спецiалiста, пiсля закiнчення Тернопiльського вузу направили на роботу до тутешнього колгоспу iменi 40-рiччя Жовтня. I хоч провiв нинiшнiй Президент у Яворовi якихось три мiсяцi, але тепер здається, з ким би iз яворiвцiв не заговорив, кожен знайде що згадати про молодого Ющенка.
Сiльський голова Яворова Василь Лагодюк у той час, коли Ющенко працював у колгоспi, був ще школярем. Але пам'ятає молодого бухгалтера, бо носив молоко до хати, де той жив.
"У тiй хатi перше наш лiсничий жив, Петро Розвадовський, – розповiдав яворiвський вiйт. – А коли прислали молодих спецiалiстiв – бухгалтера Ющенка, агронома Худецького, економiста Петра Волощука, то голова колгоспу попросив лiсничого поселити їх в однiй кiмнатi. То так вони всi разом там i жили".
З колишнiх сусiдiв Ющенка у селi вже не залишилося нiкого – пороз'їжджалися хто куди. Навiть господар знаменитої хати, Петро Розвадовський, i той перебрався мешкати до Косова. Свого яворiвського квартиранта колишнiй лiсничий пам'ятає добре. Каже, що дуже допитливим юнаком був молодий Ющенко, все його цiкавило: i ремесла народнi, i полонинне господарство.
Вiдразу молодий бухгалтер якось зблизився iз сiльським майстром Василем Тенкалюком – той був вiдомий тим, що вмiв прегарно вирiзати iз дерева рiзних орлiв та оленикiв. Тож вечорами Ющенка годi було в хатi шукати – пропадав у Василя, вчився й собi щось вирiзати.
"А найбiльше запам'ятався нам Ющенко тим, як вiн першою своєю зарплатою розпорядився, – пригадував Петро Розвадовський. – Коли Ющенко отримав першу платню, Петро Волощук йому й каже: "Вiтю, став могорич". А той: "Нi, перше мамi чоботи теплi куплю, а вже з другої – виставлю". Але щось вже тепер не пам'ятаю, чи таки виставив вiн, чи нi".
У той час колгосп iменi 40-рiччя Жовтня вважався одним iз найпотужнiших на Прикарпаттi i чи не найбiльшим у Косiвському районi – до його складу входило шiсть сiл. Головним бухгалтером, а згодом економiстом цього сільськогосподарського гiганта понад тридцять рокiв пропрацювала Марiя Iванiвна Шкрiбляк. Коли до Яворова приїхав Ющенко, йому доручили допомагати у роботi Марiї Iванiвнi, хоч та спершу не особливо зрадiла новому помiчниковi.
"У мене тодi уже працювала помiчницею одна жiночка. То я навiть сказала головi колгоспу, що менi аж стiльки тих помiчникiв не треба, – розповiдала Марiя Шкрiбляк. – Але голова пояснив, що то хлопець молодий i буде в нас недовго – через кiлька мiсяцiв має йти до вiйська. Та й я вже погодилася".
Звiсно, хто б тодi мiг уявити, що цей скромний молодий хлопчина через тридцять рокiв стане справжнiм лiдером нацiї. Хоча наполегливiсть i самостiйнiсть Ющенко виявив у селi одразу.
Якось напросився вiдвезти у банк до Косова всi необхiднi документи. Марiя Iванiвна з деяким сумнiвом дозволила це недосвiдченому хлопцевi. Та коли Вiктор повернувся, жодної похибки у паперах не виявилося. Пiсля цього головний бухгалтер переконалася у скурпульозностi свого помiчника i почала йому беззастережно довiряти. А ще дотепер у селi також згадують випадок, коли у Коломию приїхали виступати популярнi у той час артисти Штепсель i Тарапунька, Вiтя Ющенко якось зумiв роздобути для колгоспникiв квитки на найкращi мiсця у залi, проявивши вже тодi свiй пробивний характер.
Тепер у селi, де нинiшнiй Президент розпочинав свою трудову дiяльнiсть, чекають, що Вiктор Ющенко знову сюди навiдається, чи то пак нанесе вiзит, як чинний глава держави.
Богдан СКАВРОН
Січень 2005 року