Тарас Случик, громадський активіст, експерт Інституту політичної освіти:
– Оцінити 100 днів Руслана Марцінківа можна на тверду трієчку. Бо я очікував більшого. Зокрема, запровадження електронних закупівель, відкритих конкурсів на посади головного архітектора міста та керівника архбудінспекції, директорів ключових комунальних підприємств. Надіявся на практичну боротьбу з рагульськими вивісками, незалежний аудит комунальних підприємств та пошук механізму, як реально побороти напад орди забудовників на центральну частину міста. Втім, місто не зупинилось і люди живі, власне, за це дякую і тому оцінюю на трієчку. Адже для п'ятірки треба реалізовувати кардинальні зміни… Проте в міського голови є ще малесенький шанс зробити у місті щось справді значне.
Ігор Ткач, інформаційний аналітик, громадський активіст:
– Мені, напевне, з усіх коментаторів морально найлегше давати оцінки: я не голосую в цьому місті (деколи – на жаль, деколи – на щастя), хоч, без сумніву, це моє друге рідне місто. І я мушу сказати, що з 1998 року, коли я зійшов тут надовго на автостанції, місто котилося в занепад. Був якийсь ніби сплеск, спроба щось зробити, спроба вирости – і тут все обернулося суцільним рагулізмом, починаючи від ринків, будівництв і реконструкцій та інших відверто грабіжницьких явищ. Апофеозом цього всього стало друге мерство Анушкевичуса, де його "Свобода" перемножила на нуль і червонець розміняли мідяками.
Руслан Марцінків зробив велику помилку стратегічну: для того щоб процвітала чорна каса, попереду себе треба було й далі тримати "хлопчика (чи мужа) для биття", а так, як є, – це ситуація, де йому вже з перших днів починають ставити пропуски в тюрмі. На виході у виграші залишиться тільки комендант міста Онуфріїв і його блатні сеньйори, які можуть мати свого окремого північного господаря, не при столі буде сказано. Нинішній мер "свободівець" мені подобається лише в одному – він послідовний глибоковіруючий недалекий чоловік, таких ще називають "корисними ідіотами", таких будуть використовувати втемну і на біло. Таких не шкода й підписати "герої не вмирають". Кажу без зла, просто факт…
Яких 100 днів? Немає ніяких 100 днів, ні 300, ні 1500. Марцінків Руслан Романович публічно порушив присягу на Євангелії, що відповідно ще до "Ізборника Святослава" має тяжкі наслідки. Такому чоловікові можна тільки поспівчувати. Я, як і Руслан Романович, не є уродженцем Станиславова, але мені видається, що в нашому міському голові умовної Отинії більше, ніж Франкового міста. Без образ для добрих отинійців і підозрілих калушан.
В кожному разі основні ризики для іванофранківців минули – крупнокаліберна корупція пролетіла попри плінтус, тепер треба додушити дрібні воші.
На відміну від Ігоря Насалика, який завжди каже "я готовий покласти руку на Біблію", але ще ніхто не видів там тої руки, то Руслан Марцінків борзо кладе руку і говорить, що скажуть, – головне, аби рука не здригнулася.
Максим Кицюк, ГО "Антикорупційна платформа", громадський діяч:
100 днів міського голови минули для мене дуже швидко. Вражень багато від порушень, даних перед виборами у підписаному меморандумі рухом "Чесно" обіцянок вже на першій сесії міської ради сьомого скликання.
Розчаровує гальмування впровадження системи електронних державних закупівель "ProZorro", при цьому проштохується критична кількість допорогових закупівель по ремонту доріг, аби обійти тендерні процедури і уникнути прозорості.
Міського голову можна похвалити: прийоми громадян проводяться, знайти мера для комунікації завжди легко, навіть у соціальних мережах, він веде активно власні сторінки, відповідно можна припускати, що проблеми мешканців він бачить. Але відсутність його політичної волі наводити лад у збиткових комунальних підприємствах вже насторожує громадських активістів, про що неодноразово згадували в тих самих соціальних мережах та ЗМІ. Словом, моя оцінка як мешканця міста та представника громади: 7 з 12.