Остап Костюк народився в Коломиї Івано-Франківської області. Він – український кінорежисер, актор та музикант. Остап Костюк розповів кореспонденту "Вежі" про занепад професії вівчаря, розвиток українського кіно та як відбувалися зйомки документальної стрічки.
"Спочатку у мене було бажання зняти щось про музикантів, оскільки я займався музикою. Хотілося розповісти про цю культуру, про цей світ, який дуже багатовіковий, але швидко змінюється. Потрібно встигнути про це розповісти, поки ще можливо все охопити. З вівчарством така ж історія. Невідомо, чи воно буде продовжуватись, оскільки існує багато причин для зникнення цієї діяльності. Документальний фільм – це можливість перенести глядача на територію героя, побути у цьому світі і відчути його. Чому такий жанр? Документальне кіно – це добрий спосіб передати реальність в повноті, в її органіці та атмосфері, без деформацій", – відзначив Остап Костюк.
Зйомки фільму тривали у Косівському та Верховинському районах Івано-Франківської області, починаючи від села Бабин до румунського кордону, на горі Стіг.
"Там дуже цікаве місце, де раніше зустрічались кордони трьох країн: Румунії, Угорщини та Польщі. Гуцули разом із вівцями долають близько 100 км шляху на пасовище. Верховина є важливою точкою у фільмі, оскільки там живе Іван Бесащук, літній чоловік, вівчар, який є одним з головних нараторів фільму", – розповів Костюк.
У фільмі люди спілкуються гуцульським діалектом під супровід субтитрів.
"Це жива мова реальних людей. Всі слова не були продуманими наперед, тому ми не могли б щось змінити чи вигадати. Мій батько родом із села Космач Івано-Франківської області, тому з гуцулами я говорив на рідному діалекті", – каже режисер.
І додає:
"Ми знаємо гуцулів у яскравих костюмах з трембітою у руках та з овечками десь на горах, але такого вже давно немає. Хоча ми весь час цей образ тримаємо, а про це потрібно говорити. А хто такі ці люди, коли вони тільки знімають вишиванку, взувають гумові чоботи, та що залишається у їхніх серцях?"
Як писав КУРС, фільм "Жива ватра" створений за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Режисер фільму Остап Костюк понад 10 років досліджував гуцульську культуру.