Молоді митці з усієї країни надіслали на цей конкурс понад 50 заявок, а до фіналу потрапило 13 робіт. Їх відбирала експертна рада, що складається з мистецтвознавців та галеристів з усієї країни. Однак імена експертів організатори поки що тримають у секреті.
“Цьогорічний конкурс я можу назвати найсильнішим з усіх трьох попередніх, – розповідає ініціатор проекту Олександр Никитюк, керівник ГО “Лабораторія актуальної творчості”. – Ми побачили, що рівень молодих українських художників суттєво зріс за останні роки. Тому відібрати фіналістів направду було дуже складно: спочатку ми планували, що до фіналу потрапить 10 учасників, але ніяк не могли відкинути ще три роботи”.
Як зазначив організатор, цього разу до фіналу конкурсу потрапили молоді митці з Одеси, Харкова, Тернополя, Львова та Івано-Франківська.
Переможцем цьогорічного конкурсу ім. Натана Альтмана стала вражаюча скульптура з килимів Сергія Григоряна з Івано-Франківська під назвою “Гуцулозавр карпатський”, пише Вінницький інформаційний портал “Вежа”.
Згідно з умовами, переможець конкурсу як нагороду отримує можливість експонувати свої роботи у столичній галереї “Sovi Art” на Андріївському узвозі.
“Мене завжди цікавили містифікації, а ще я дивувався, чому в музеях Західної України немає решток динозаврів чи мамонтів. То я вигадав легенду про карпатських динозаврів: ці динозаври вимерли зовсім нещодавно, десь років сто тому, і в далеких селах ще є живі люди, які їх бачили і навіть пам’ятають, як каталися на них”, – розповідає Сергій про свою роботу.
Читайте: У Франківську на вулиці Шевченка поселився гуцулозавр. ФОТОФАКТ
Художник обрав для проекту саме прикарпатські килими, тому що “це теплий матеріал, він увібрав у себе дуже багато творчості, їх хочеться торкатися руками”.
“Мені шкода, що ці сторічні килими, в яких вкладено стільки сил, зараз припадають пилом десь у хатах, об них, грубо кажучи, просто ноги витирають. А тепер вони переродилися, отримали друге життя”, – відзначив він.
Сергій шкодує, що багато місцевих чиновників сприймають прикарпатську культуру виключно як “трембітну”.
“У мене були проекти, в яких я, до прикладу, намагався поєднати символізм древніх карпатських кахлів з японським порно-аніме: це викликало дуже неоднозначну реакцію на Франківщині, мене звинувачували бозна в чому. Хоча так звана “сороміцька культура” на Прикарпатті завжди була розвинена, вона навіть ішла на експорт. Прикриваючись якимись нібито “морально-етичними нормами”, влада на місцях намагається приховати своє примітивне мислення, нерозуміння цих речей.
Ми втомилися від шароварщини, потрібно з цим закінчувати. І ці килими – це розвиток тієї древньої народної творчості. Ця творчість має бути не в традиційних музеях, де “царство молі”, – вона має експонуватися в галереях, розвиватися, постійно рухатися вперед”, – переконаний Сергій Григорян.
Читайте також: “Фріклектика + 18”: франківський художник у провокативний спосіб досліджує підсвідоме злиття культур