Проект почався спонтанно, з ініціативи калуського поета Остапа Микитюка, інформують "Вікна".
Соціальні мережі об’єднали калушан, яким не байдуже майбутнє калуської ратуші. Вони прагнуть діалогу із владою та хочуть заручитися її підтримкою.
"Треба прибрати територію, “зашити” це все щитами – цікавими, мотивуючими, щоб кожен калушанин, який проходить мимо, розумів: тут буде ратуша і це буде ратуша в його місті, – переконана Наталія Захарова. – Просто треба залучати більше креативних ідей. Бо не можна просто піти до влади і сказати: дайте, бо ми хочемо. Ми повинні мати проект і попросити допомоги".
Історія ратуші починається ще у Середньовіччі, після того, як у 1549 році Калуш отримав магдебурзьке право. Сучасну ратушу було збудовано наприкінці ХІХ століття. До 1939 року тут знаходився калуський магістрат. Потім – райком партії, німецька управа, знову райком, а згодом – управління сільського господарства. З 2005 року розпочалася реконструкція ратуші.
Три роки тому калуська ратуша згоріла. Нині це – закинуте приміщення, яке слугує громадською вбиральнею та сміттєзвалищем. А могло б бути музеєм.
"Ратуша мала б стати місцем культурнорго паломництва", – переконаний художник Орест Костів.
Реконструкція ратуші потягне на кількадесят мільйонів гривень, повідомив раніше громадським активістам міський голова Ігор Матвійчук.
Проте є й альтернативні думки про майбутнє калуської ратуші: як варіант не відновлювати її, а знести, каже директор музейно-виставкового центру Уляна Паньо.
Бо, на її думку, похід вперед з повернутою назад головою – справа складна і непотрібна. На місці ратуші, пропонує Уляна Паньо, можна облаштувати зелену відпочинкову зону.