Перший етап роботи загону було здійснено 15 червня 2017 року за пішохідним маршрутом з міста Галича до караїмського цвинтаря, де знаходяться 225 поховань середини XVII – поч. XXІ ст. Далі до урочища Мниський сад, де в 1987–1988 роках О. М. Іоаннесяном, а в 1990 році Б. П. Томенчуком було зафіксовано сліди одного із найбільших кладовищ княжого Галича площею приблизно 2 га (на дослідженій території було розчищено поховання в саркофагах, прості ґрунтові та підплитові могили).
Через виноградну гору до храму Святого Пантелеймона, до церкви Спаса на горі "Карпиця", відкритої Л. Лаврецьким та І. Шараневичем 1882 року, згадуваної у Київському літописі під 1153 роком як божниця св. Спаса біля палацу галицького князя Володимирка Володаревича. Тут же військові фортифікаційні споруди часу Першої світової війни.
Далі старою княжою дорогою маршрут проліг в урочище Діброва, до двох печенізько-половецьких курганних могильників ("угорських могил") за Я. Пастернаком (Угорський час, ІХ–Х ст.), звідти – у Підгородь, до Княжої криниці, на Золотий тік, до Музею історії Галича, оборонних валів, в урочище Прокаліїв сад, до фундаменту монастирської церкви Св. пророка Іллі, яку було споруджено у романському стилі в ХІІ ст. У XVIIІ ст. храм було розібрано і з його каменю споруджено митрополичі палати.
В ході роботи експедиції визначили ряд завдань щодо створення нового маршруту, серед яких маркування нового екскурсійного шляху, визначення тривалості, можливість поповнення запасів провіанту і води, благоустрій окремих територій об’єктів, встановлення інформаційних знаків і банерів, визначення місць для відпочинку та облаштування укриттів на випадок негоди.
Розглянули й можливість створення велосипедного маршруту, а також дводенного – з облаштуванням наметового табору в урочищі Бідун над річкою Лімницею, інформує заповідник.