Роман "Інфекція" Степана Процюка побачив світ у 2002 році. І досі він, – незважаючи на те, що виходить вп’яте, – цілком не відчитаний, уважає автор. "Мою прозу треба читати повільно", – відзначив на презентації книги письменник. Йдеться не про стилістику, а про сенси.
"Інфекцію" автор уважає частиною своєї "трилогії про Україну". В ній – три його романи – ще "Тотем" і "Жертвопринесення". Свого часу всі три тексти так і були видані під однією обкладинкою.
"Можна сказати, що цей роман про українську душу кінця 1990-х. Ті, кому 35 років тепер, можуть згадати себе 20-річними", – презентував "Інфекцію" для франківців видавець Василь Карп’юк.
"Той, хто пише мною, він знає більше", – відгукнувся на це Степан Процюк. І наголосив: попри те, що кожен письменник потребує читача і співрозуміння, але найголовнішим, коли виходить книга, є не автор – а власне книга. Книга є подією, і про книгу варто говорити найбільше. Читання і обговорення тексту книги чекає від своїх читачів Процюк.
"Мені не треба панегіриків – тільки розуміння", – каже він. І пропонує влаштувати обговорення книги без згадки про автора – "безособово", "вважайте, що автор вмер". Оскільки, на його думку, "Інфекція" торкає такі важливі і глибокі суспільні проблеми, які потребують відвертої суспільної дискусії. "Потребували більш як десять років тому, і так само потребують тепер".
"Я залишився як прозаїк незрозумілим – я це відчуваю, – поділився автор. – Але в кожного з нас – свій чин. З огляду на це я не міг би бути воїном чи ще кимось. Мусив робити своє – те, що знаю, що повинен робити, і те, що вмію робити найліпше".
"Слугою літератури" та "слугою слова" вважає себе автор. І уважаючи, що література може розворушувати душу, дає зрозуміти, що намагається робити саме такі тексти.
"В тобі є бацила, – звернувся до колеги письменник Ярослав Ткачівський, – бацила українська, бацила патріотизму". "Так, у мені є бацила", – погодився Степан Процюк, очевидно, маючи на увазі дещо іншу "інфекцію".
"Це автор, який вийшов з нутра українства, його переболів, зберіг і продовжує ним жити. Це – феномен Процюка", – додав розуміння літературний критик, письменник Євген Баран.
Роман Степана Процюка "Під крилами великої Матері" автор пропонує сприймати як продовження "Інфекції" – і прослідкувати в такий спосіб загальне дорослішання українців.
"Процюк – різний, – додав письменник Василь Бабій. – Я його бачу "триликим". Він пише для підлітків. Видає легкі в читанні і цікаві белетризовані біографії наших письменників. І створює літетарутру для дорослих. В своїх романах Процюк – письменник для дорослих, для розумних читачів".
Нове видання роману Степана Процюка "Інфекція" вийшло в рамках фестивалю історичної прози "Софія".