Анна Заячківська – українська модель, художниця, громадська активістка, володарка титулу "Міс Україна 2013", представляла Україну на конкурсі "Міс світу". Виростала у традиційній християнській родині в Івано-Франківську, очолювала студентську християнську спільноту, вивчала іконопис, кілька місяців провела на Майдані, готуючи їжу для протестувальників і асистуючи в медичних пунктах.
Історію втечі Анни від італійського мільярдера Джанлуки Червари до США нещодавно бурхливо обговорювали українські та світові ЗМІ.
Зараз Анна проживає в Нью-Йорку, займається волонтерською діяльністю в діаспорі та готується до виставки картин у штаб-квартирі ООН, яка запланована на лютий 2017-го року. Розповідає, що втекла від чоловіка тому, що він застосовував до неї насилля. Джанлука Червара не визнає цього, тим часом процес розлучення триває.
"Я вийшла заміж за Джанлуку, бо любила його і хотіла мати поряд рідну душу, друга, чоловіка. Планувала з часом мати дитину. Для мене як християнки цивільна реєстрація шлюбу не має такого значення, як вінчання у церкві. Ми готувалися до цього кроку.
Проте в перший місяць після реєстрації шлюбу, при першому моєму коментарі, висловленні думки, він підняв на мене руку, кинув мене до підлоги. Я була зовсім не готова до такого. Він постійно вів монологи, найчастіше вночі – говорив довго, виснажливо, просто випивав з мене всю енергію, на порожніх підставах. Був не тільки емоційним, агресивним, але й не слухав, не вмів почути, не хотів працювати над стосунками і говорив, що проблема в мені.
Часто повторював: "Ти нічого не варта, твоя родина нічого не варта, ти займаєшся не тими речами, якими потрібно". Для мене було важливим робити справи милосердя – я допомагала при церкві, у школі, в літніх таборах, а він постійно висловлював незадоволення, начебто я витрачаю свій час не так, як потрібно, бо мала би брати оплату за ці всі речі. Я ж вірю, що деякі речі робляться просто так, зі щирого серця.
Він цього не розумів, це просто інша людина, з іншою ментальністю і, напевно, на моєму місці деякі жінки думали б: "Я маю гроші і все, що потрібно, можу дозволити собі необхідні речі, тому можу сидіти вдома без нікого, не цікавитися ніяким життям, не допомагати нікому, не мати своєї мрії, жити тільки для того, щоб обслуговувати свого чоловіка". Але це не для мене.
Я вважаю, що кожна жінка повинна мати право обирати і не боятися, що б там не було. Кожна з нас заслуговує на щастя, і я думаю, що Бог хоче, щоб кожна людина була щасливою, перебувала в любові, спокої та гармонії. У моєму житті гармонії не було. Єдиний вихід був – це як я зробила. Після багатьох моментів агресії я залишила все, попросила вибачення – не знаю, за що, в його мами також, і пішла, з порожніми руками, без нічого", – розповіла Анна Заячківська американському виданню "Українські новини".
Коли Анна пішла від чоловіка, не знала достеменно, що робити далі. Взяла перший потяг, поїхала до Рима, там зупинилася і вже наступного дня купила квиток до Нью-Йорка.
"Чому до Нью-Йорка – досі не можу пояснити: що відчувала, те й робила. І так приїхала. У мене був друг із греко-католицької спільноти, який знімав квартиру зі своєю сусідкою, я кілька ночей у нього перебувала, а потім зустріла українців – жила з однією жінкою, потім з іншою, – провадить далі вона свою історію. – Коли приїхала сюди, подумала: гаразд, у мене нічого нема, але маю руки, таланти, розум, душу і серце. І це найцінніше, бо воно завжди при нас, і ми ці речі не забудемо, не продамо і не залишимо, а можемо йти з ними далі. Скільки людей із нуля починали – власне в США, які приїжджали без нічого, але завдяки праці ставали на ноги. Я поважаю працю таких людей".
Останні чотири місяці Анна Заячківська більшу частину свого часу присвячує українській громаді – різним заходам, як, наприклад, показ сучасних вишиванок від українських дизайнерів у Вашингтоні.
Читайте також: Франківська модель Анна Заячківська знялася у Нью-Йорку для відомого українського бренду
На показах виступає як волонтер. Займається малюванням із дітьми.
"Я дуже мрію врешті працювати на професійному рівні як художниця. Час проходить у підготовці до виставки. Вона вся в одному ключі – це абстракціонізм. Мені допомагають українці діаспори та організація "Місія". Уже готуються мої перші каталоги – для мене це дуже важливо, перший вагомий крок у моєму житті", – ділиться планами франківчанка.
Виставка Анни Заячківської матиме назву "Сильніша".
"Сильніша людина, сильніша країна. Я думала про нашу Україну, яка багато етапів проходила. Вірю, що після всього, що відбувалося, у нас буде сильне майбутнє, хоч ми нелегко до цього йтимемо. Паралельно я подумала про людське життя і скільки складних моментів людина може просто мати, але коли вона зі світлом усередині, то може перенести все – просто піднятися, встати, почати з нуля, з нічого, з порожнього місця. Хотілося б донести таке гасло, що все в житті можливо, просто потрібно завжди бути доброю людиною", – вважає дівчина.
"Не суть у мені чи моїй історії. Таких багато. Але коли всі постійно мовчать… Чому ми повинні мовчати? Чому маємо жити в страхах, бути нещасливими, нелюбленими – чому? Про це потрібно говорити!" – звернулася вона до всіх у своєму інтерв'ю.