Лекція відбулася у рамках проекту "Українська журналістика в умовах гібридної війни".
Зокрема, експерти розповіли про використання критичного мислення у боротьбі з пропагандою, як виявляти в інформаційних потоках інформаційні спецоперації, які методики та інструменти використовуються у пропаганді та чому пропагандистський контент стає вірусним.
"Методи та інструменти ведення інформаційний війн постійно змінюються. В один період це можуть бути фейки, в інший – пропаганда, вплив лідерів думок тощо. Змінюються і технологічні моменти ведення інформаційний війн, – розповідає Ольвія Гусак. – Тому ми вважаємо, що винаходити конкретні інструменти боротьби з конкретними технологіями потрібно, але не достатньо ефективно. Ми робимо акцент більше на стратегічних, триваліших інструментах, які могли б навчити людей боротися із пропагандою, тобто на медіаграмотності населення".
Вона додає, що надзвичайно важливо навчати дітей і молодь мислити критично, що убезпечить їх у майбутньому від впливу пропаганди. За даними дослідження Стенфордського університету, серед семи тисяч опитаних респондентів (від учнів середньої школи до студентів) 82% не розрізняють правдивий контент медіа від реклами і неправдивої інформації.
Тому експерт наголошує на важливості медіаграмотності для населення. За прикладом Чехії, де предмет "Медіаграмотність" ввели як обов’язковий до навчальної програми у школах, в Україні хочуть зробити щось подібне. Керівництво проекту "Інструменти асиметричної відповіді на гібридну агресію в гуманітарній сфері" пропонуватиме співпрацю школам чи іншим організаціями, які зацікавлені у введенні такого предмета, та допомагатиме складати навчальні програми.
Читати також: Якого дідька ти вантажиш людей якимись "безцінними" думками? – Юрій Макаров розповів, як стати успішним блогером
Також фахівці запустили ресурс "Чесно News – "Медіаграмотність "для чайників". Він дає можливість навчитися медіаграмотності через короткі повідомлення, картинки, схеми, тести – те, що є нескладним для сприйняття, замість великих наукових праць і книжок.
Ольвія Гусак навела дані, що Росія щорічно виділяє 1,4 млрд доларів США на пропаганду 30 мовами у 130 країнах та охоплює 600 млн людей.
В Україні на пропаганду витрачається значно менше коштів. Експерти озвучити не можуть суми, але як приклад наводять документальну кінострічку "Кіборги", на яку виділили 50 млн грн підтримки. Вони кажуть, що для українського фільму це колосальна сума.
Читати також: Дмитро Золотухін: Ніхто, крім журналістської спільноти, не може справитися з проблемою фейків
Для того, щоб не "вестися" на інформацію про "розіп’ятого хлопчика", Ольвія Гусак радить навчитися критично мислити. Для цього потрібно розуміти, чому така інформація виникає і чому поширюється. У людей має бути понятійне мислення – вони мають здатність аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, систематизувати.
"Якщо людина побачить сумнівне повідомлення і проаналізує – навіщо воно виникло, хто його поширює, з якою метою, як на неї хочуть вплинути, – то буде ставитися до нього дещо по-іншому", – каже Ольвія Гусак.
Люди піддаються пропаганді не лише через відсутність критичного мислення. Інколи цьому сприяє відсутність власної точки зору, або вони є соціальними песимістами, переконаними, що весь світ поганий і краще вже не буде ніколи.
Щоб проаналізувати інформацію, достатньо поставити собі кілька запитань.
Тетяна Фісенко розповіла про інструменти, які журналісти та PR-спеціалісти можуть використовувати у своїй роботі для аналізу інформації та як розрізнити інформаційні операції за допомогою наукових методів. Вони допомагають виявити штучність в інформаційних сплесках.
"Наприклад, за допомогою спланованої інформаційної операції було пришвидшено націоналізацію Приватбанку, – розповідає Тетяна Фісенко. – Був етап запуску інформації, яка спричинила паніку в населення, через що почали знімати гроші з рахунків, і так далі. Це було якраз сплановано. У цей момент спростування були вже неефективними і не було чіткого антикризового плану у Приватбанку".
Вона додає, що журналісти поки що не надто часто вдаються до глибокого аналізу інформаційних потоків. Але часто новітні інструменти використовуються для комерції.
Читати також: Сили нерівні, але це не значить, що треба змиритися і потерпати, – Віталій Жугай про російсько-українську інформаційну війну
Довідково:
Ольвія Гусак – кандидат наук із соціальних комунікацій, старший викладач НТУУ "Київський політехнічний інститут", керівник проекту "Інструменти асиметричної відповіді на гібридну агресію в гуманітарній сфері".
Закінчила Видавничо-поліграфічний інститут НТУУ "Київський політехнічний інститут".
З 2011 року – асистент кафедри видавничої справи та редагування ВПІ НТУУ "КПІ".
У 2015 р. захистила кандидатську дисертацію на тему "Роль редактора в популяризації сайту інтернет-ЗМК".
Тетяна Фісенко – кандидат наук із соціальних комунікацій, старший викладач НТУУ "Київський політехнічний інститут", відповідальний виконавець проекту "Інструменти асиметричної відповіді на гібридну агресію в гуманітарній сфері".
Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (магістр журналістики). З 2009 до 2012 року навчалася у аспірантурі Інституту журналістики, після її закінчення захистила кандидатську дисертацію на тему "Соціальні інтернет-мережі як феномен сучасного медіа-середовища".
У 2012-2013 навчальному році викладала на кафедрі реклами та маркетингу Київського національного торговельно-економічного університету (старший викладач).
Опублікувала близько 15 наукових публікацій. Журналіст-практик, має більш як 500 журналістських публікацій у різних виданнях.
Про проект "Українська журналістика в умовах гібридної війни":
Мета проекту – забезпечити підготовку представників івано-франківських ЗМІ до ефективної роботи в умовах військового конфлікту між Україною та Росією, до професійного висвітлення оперативної інформації та вміння об’єктивно оцінювати її потік з різних джерел; а також навчити протистояти методам гібридної війни, яку ведуть російські мас-медіа.
В рамках проекту буде проведено серію навчальних семінарів для журналістів та кореспондентів місцевих та національних ЗМІ. Запрошуємо до співпраці та слідкуйте за анонсами.
Проект впроваджує Івано-Франківський прес-клуб реформ у партнерстві із Регіональним туристично-інформаційним центром за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди виконавців, учасників проекту не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.