Творчий шлях Мирослава Дочинця розпочався ще з шостого класу. Тоді він спробував написати спочатку повість, потім поему, але у світ першою вийшла замітка в газеті.
Багато років Дочинець працював журналістом і вже здобув певне ім'я, навіть як письменник. Але момент істини настав під час однієї з проповідей у церкві.
"В один момент я почув фразу, яка переломила повністю моє розуміння письма і слова. Я зрозумів, що це таке і для чого. Слово не має зацікавлювати ачи нести любов чи віру. Слово має нести довіру. Коли ти довіряєш тому, що написано, – книжка про тебе і для тебе", – згадує Дочинець.
У кожній із книг автора персонажі мають свої прототипи у реальному житті. У кожному творі є своя філософія, подана простою мовою, яка легко сприймається читачем. На думку Дочинця, сила – у дусі:
"Людину легко зламати національно, матеріально, морально, психологічно, але її не можна зламати духовно. Бо дух – це не наше, це не земне. Дух нам дано. Його треба "стягати". Це є основа основ. Цей дух зараз найбільше нам, українцям, потрібен. І зараз цей дух раптом прокинувся, вибухнув на подив цілого світу. І ми стали пупом Землі, чомусь. Чому раптом Україна, така знедолена, стає точкою притяжіння цілого світу і всім вона потрібна? Навіть нам вона вже стає потрібна! Навіть виявилося, що ми цікаві і готові нарешті оцінити те, що не оцінювали століттями! Ми віддавали це в чужі руки і чекали долі чи недолі. Ніколи ніхто не завойовував Україну. Україна сама давала себе завойовувати".
Попри філософські розмірковування проглядається і журналістське тло Дочинця. Він виокремлює дві улюблені теми для українців – політику і медицину:
"Ми всі найкраще знаємо політику, але ми – найгірші політики. А щодо другої теми – українці посилено лікуються. У нас навіть дві рентабельні сфери промисловості – лісопереробна (бо ми ще маємо що рубати, а через рік-два будемо ще більше рубати без газу) і фармацевтична, яка розвивається і процвітає. Аптека може не знаходитись через кожні 20 м, а знаходитись через кожні 5 м. І всі ми лікуємось, забуваючи, що 70% ліків – це плацебо, це віртуалтьні речі. Тим не менше ми лікуємось", – розповідає письменник.
Книгу «Вічник. Сповідь на перевалі духу», яку у 2011 році на Національну премію Т. Г. Шевченка висунула НСПУ, збираються екранізувати. Мирослав Дочинець розповідає про ініціативу загадкового мецената з-за кордону, ім'я якого не називає. Каже, що це буде саме така кінострічка, якої дуже бракує світу, адже вона покаже український дух на європейському полі боротьби. Над фільмом працює чотири сценаристи світового рівня.
До слова, до зустрічі Мирослава Дочинця в Івано-Франківську прихильники його творчості підготували сюрприз. Художник Роман Бончук намалював серію картин – портретів як самого автора, так і персонажів з його книжок.