fbpx

На парламентському каналі показали, як гинуть карпатські річки. ВІДЕО

Політика 16:36, 18.10, 2016

Через масову вирубку лісів більшість з рік міліє або ж взагалі висихає. В інших вода забруднена відходами і стає неприйнятною для використання. Так природа реагує на людське втручання.

Про екологічні проблеми з водоймами у Західній Україні та як їм зарадити розповідають місцеві жителі, активісти та народний депутат від партії "ВОЛЯ" Юрій Дерев’янко в сюжеті телеканалу "Рада".

Через масову вирубку лісів мальовничі гори можуть стати не лише лисими, а й безводними.

"Будемо боротись, щоб наш ліс не нищили, тому що в нас вже нема рік, води, студні і колодязі повисихали. Якщо вже в Карпатах не буде води, то де вона буде? – кажуть жителі села Лопушани Львівської області. – То буде біда і для бідного, і для багатого. Бо і за гроші не купить чистої води, а без неї життя немає".

Гірські ріки перебувають у стані хронічного захворювання. Водні басейни Прикарпаття страждають від постійного забруднення. Від інтенсивної забудови прируслових долин насамперед страждають ріки. Безліч приватних садиб, санаторіїв, готелів зливають свої відходи прямо в річку. Вона перетворюється на каналізаційні стоки.

"Це питання ми піднімаєм вже шість років. Ми отримали близько трьох мішків відповідей чиновників, але вирішення питання на нулю", – каже житель селища Ворохта Петро Кермощук.

Інфільтратами та отруйними речовинами річки забруднюються і через несанкціоновані стихійні звалища. Береги карпатських рік вкриваються тоннами твердих побутових відходів. Вони стікають у води, і вже за кілька років, за прогнозами екологів, річки можуть перетворитися на плавучі звалища. 

Така ситуація є, зокрема, у Косівському районі на річці Пістинька, яка впадає в Прут. Якщо рівень води підніметься на 10 метрів, що може статись після танення снігу чи сильних дощів, то весь бруд по річці попливе вниз. Через забруднення вмиратиме не лише річка, а й все живе, що її населяє, наприклад карпатська форель, що мешкає вийнятково в гірських ріках. 

Про страшну екологічну загрозу відкрито заявляють лише активісти. Місцеві чиновники про проблему говорити не хочуть. Через відсутність сміттєвих баків, машин для вивозу відходів та полігонів горе-господарі готові нищити власну природу. До полігонів, що розташовані за 50-100 км від населених пунктів, доїжджають одиниці.

"Немає куди відвозити сміття. І це проблема не місцевих депутатів, голів, ця проблема ховається набагто вище. Треба на цій території знайти місце для полігону або сміттєпереробного заводу", – зазначає депутат Косівської райради від партії "ВОЛЯ" Петро Іванишин.

Народний депутат від партії "ВОЛЯ" Юрій Дерев’янко переконаний, що цю проблему треба вирішувати комплексно, а не перекладати її на місця.

"Кошти, які сьогодні збирає держава з виробників упаковок, а це великі кошти, повинні йти на спорудження сміттєпереробних заводів, полігонів, так само, як і кошти, які передбачені екологічною програмою, – зазначив Юрій Дерев’янко. – Тому, з одного боку, має бути дисципліна і екологічна культура, з другого боку, ми повинні мати повноцінну інфраструктуру для роздільного збору сміття і його переробки".

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: