В експедиції взяли участь троє учасників Івано-Франківського геоклубу: Ігор Магновський, Михайло Кізера, Ігор Стець та науковий співробітник НПП "Верховинський" Іван Коляджин.
Біля підніжжя гори Чивчин на проектованій території розширення Парку було обстежено та досліджено шість печер-тріщин довжиною від 3 до 10 метрів.
Обстежили та дослідили "ведмежий барліг" біля полонини Альбинська. Цікавою особливістю цього об’єкта є те, що це штучне підземелля закладене у конгломератах-пісковиках, – ймовірно, частина бліндажу періоду І Світової війни, в якому згодом ведмеді влаштували сховок чи барліг.
Учасники експедиції також працювали поблизу вершини гори Лостун, на закинутих давніх копальнях. Було обстежено чотири входи, два з яких повністю зруйновані; в третій, горизонтальної прокладки, вдалось пройти на 5 метрів, далі хід завалений; в четвертий вхід, вертикальний ствол шахти глибиною 8 метрів, вдалось опуститись спеціалісту, геологу Ігорю Магновському до її дна, яке заповнене водою.
Було попередньо обстежено вузьку печеру-тріщину біля вершини гори Цоркало. Також досліджували німецьку розвідувальну горизонтальну штольню на марганцеву руду на південно-східних схилах хребта Прелучний. Лише в гідрокостюмах вдалося спеціалістам повністю її пройти та зробити фотознімки спеціальною фототехнікою, оскільки печера заповнена наполовину водою.
Детально досліджували вузьку печеру-тріщину біля вершини гори Цоркало. Гуцульська напівміфічна розповідь про бездонну тріщину на полонині Прелук, у якій кинутий камінь довго "цорк-цорк" (від чого і пішла назва гори Цоркало), виявилась цілком реальною. Розширивши кувалдою звуження на вході, геолог спустився до дна. Вважається, що до цього часу жодна людина не опускалась у цю вертикальну (близько 20 метрів глибини), надзвичайно вузьку печеру-тріщину. Адже її ширина не перевищує 40 см.
На території Перкалабського ПОНДВ НПП "Верховинський" були досліджені печери Перкалаб-1 та Перкалаб-2. Печера Перкалаб-1 – одна з найцікавіших та найбільших печер Чивчинського масиву. Печера тектонічно-гравітаційного типу, закладена у тріасових мармуризованих вапняках.
Як інформує прес-служба Верховинського НПП, дані дослідження будуть використовуватись при складанні геологічних туристичних маршрутів, а самі об’єкти дослідження можуть бути використані у рекреаційних цілях та дозволять заохотити туристів геологічного напрямку відвідувати територію НПП "Верховинський".