Якщо сучасну людину турбує безсоння чи застуда, вона, недовго думаючи, ковтне пігулку. А от наші предки вчиняли мудріше – лікувалися келишком хорошого вина чи коньяку. Ці напої сто років тому навіть продавалися в аптеках.
Як бачимо з реклами, в аптеці вірменина Альбіна Аміровича "Під Божим провидінням" можна було придбати вишукані токайські, іспанські й французькі вина. Лікарі радили вживати їх для покращення травлення, при безсонні, депресії, головних болях. Продавався й лікувальний коньяк, який приймали при гіпертонії, нервовому стресі, застуді. На основі коньяку виготовляли навіть засіб для проблемної шкіри. Крім того, аптека щодня пропонувала й інший корисний напій – свіжий кефір.
.png)
Аптека Аміровича (зліва).
Аптека Аміровича була відкрита в 1877 р. і знаходилася в будівлі на розі сучасних вулиць Галицької й Бельведерської. Тепер на цьому місті п’ятиповерхівка, де за радянських часів працював "Чернівецький" гастроном, а зараз – магазин мобільного зв’язку.
Станом на 1900 р. заклад був в оренді й ним керував фармацевт Герман Рубель. Крім кефіру і алкоголю, він пропонував традиційні для аптеки товари – мінеральні води, ліки іноземних та місцевих виробників, антисептичне мило, присипку для немовлят, гумові вироби, косметичні засоби. Аптека двічі на день висилала ліки до інших міст і сіл – поштою чи залізницею.
Деякі препарати фармацевт виготовляв самостійно, наприклад, протиревматичний бальзам, що вартував 45 центів за пляшечку – дуже дешево, як на той час. Якщо вірити рекламі, цей бальзам усував навіть хронічний біль уже після першого нанесення. "Фірмовим виробом" аптеки була рідина, що стимулювала ріст волосся, запобігала його випадінню та сивінню, лікувала лупу і коштувала всього 90 центів. Як стверджував аптекар, цей диво-засіб удостоївся тисяч захоплених відгуків. Тим, хто бажав виглядати молодше, пропонували фарбу для волосся чи "регенератор кольору", який повертав сивому волоссю його натуральне забарвлення.
Герман Рубель винайшов і засіб для виведення блощиць та інших шкідливих комах, який гордо назвав на власну честь – "Рублін". Цей засіб продавався у формі рідини чи порошку і допомагав вивести шкідливих комах з ліжок, білизни й одягу. Не дивно, що фармацевт так пишався цим винаходом, адже рівень гігієни тоді був далекий від сучасного і людям дуже докучали всілякі шкідники. В давні часи світські дами навіть носили з собою маленьких собачок, щоб рятуватися від бліх. Температура тіла собаки вища від людської, тож блохи перескакували на песика з розкішних суконь, що рідко пралися, з пишних перук і шиньйонів. До речі, саме тому виникла мода всюди тягати за собою мініатюрних улюбленців.
Кам’яниця, в якій знаходилась аптека, була знищена під час Першої світової війни, але сам заклад не закрився. Він переїхав у приміщення по вул. Казимирівській, 4 (нині вул. Мазепи). В двадцяті роки новим власником аптеки став фармацевт-єврей Герман Рейтман. Перед Другою світовою війною він переніс аптеку в будинок за сучасною адресою вул. Мазепи, 2. Під час війни Рейтман потрапив у гетто, і керівником закладу став український фармацевт Шморгун. Після війни в приміщенні, де раніше працювала аптека, розмістився магазин "Лабораторні реактиви", а пізніше крамниця жіночого взуття "Черевички".
Олена БУЧИК