п'ятниця, 26 травня

Перспектива Карпат: обговорили проект міжнародного розвитку на прикладі Альп

За участі голови Верховної Ради Андрія Парубія, заступника міністра Мінрегіонбуду, члена міжфракційного об’єднання депутатів Верховної Ради "Карпати", керівників обласних і районних рад чотирьох карпатських регіонів, представників громадських організацій та журналістів відбувся круглий стіл "Проблеми та перспективи розвитку гірських районів України".

Одним з головних завдань форуму було виробити спільне бачення України у контексті міжнародного розвитку Карпат на прикладі Альп, повідомляє кореспондент ІА ZIK.

На зустрічі у селі Плав’я Сколівського району Львівської області, окрім спікера парламенту, були перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода, народний депутат України, член міжфракційного об’єднання "Карпати" Оксана Юринець, голови обласних та районних рад Львівської, Чернівецької, Закарпатської та Івано-Франківської областей.

Під час круглого столу "Проблеми та перспективи розвитку гірських районів України" присутні наголосили, що таке важливе зібрання, де обговорювали проблеми та перспективи гірських регіонів України, відбулося вперше за період незалежності. Андрій Парубій додав, що прикладом можуть стати держави альпійського регіону.

"Подібний процес відбувся після Другої світової війни в Альпах, де всі країни виробили спільний план розвитку інфраструктури і, я вважаю, ми повинні також ставити перед собою такий план, щоби виробити подібний документ. Він потрібен для залучення коштів ЄС та державного бюджету. Зараз ми ведемо спільну програму разом з нашими побратимами з Польщі, Румунії, Угорщини, щоб реалізувати щось схоже у Карпатах. Найголовніше – ми маємо виробити спільну стратегію та програму залучення інвестицій в регіон", – відзначив під час відкриття круглого столу спікер парламенту.

В ході багатьох промов було вироблене спільне бачення проблематики території. 

Головні проблеми:

Вирубка лісів та лісовідтворення

Вирубка лісів, розвиток деревообробної промисловості та залучення інвестицій у цю галузь – це питання болюче для місцевої влади, особливо в контексті дискусій навколо зняття мораторію на вивіз кругляку в ЄС, яке зараз розглядається як вимога європейських донорів на шляху отримання нових траншів.

Парубій відверто зізнався, що питання нині на стадії гострих дискусій і яким буде остаточне рішення – спрогнозувати важко.

Натомість місцеве керівництво чітко наголосило на найбільш болючих моментах та баченнях виходу з ситуації. Найперше їх турбує засилля посередників, які за низькою ціною скуповують місцеву деревину, а потім втридорога везуть її у Європу. По-друге, таким чином постає брак сировини для деревообробної промисловості, а відтак масова втрата трудових ресурсів. Така ситуація зумовлює відсутність інвестицій та капіталовкладень в обробну галузь. Таким чином, ми стаємо сировинним придатком, хоча маємо все для того, щоб постачати у ЄС вже готові вироби, отримувати інвестиції та робочі місця.

Іншою не менш важливою проблемою є лісовідтворення, яке просувається малими темпами та застарілими методами.

Цієї проблеми під час заключного брифінгу торкнувся і голова Львівської облради: "Щодо вирубки лісів, то тут є багато дискусій стосовно дозволів чи заборон. У нас же питання стоїть у площині правильного лісовідновлення та заліснення на площах вирубок. Воно тривалий час у нас провисало. Зараз йдеться про розробку програми висадки лісів не старими дідівськими методами, а за допомогою сучасних технологій. Досвідом доведено, що найкращий ліс росте, коли його висаджують з саджанців, як і садові дерева. І цього року ми будемо закладати гроші на початок робіт щодо масштабного проекту висадки лісів за чеською технологією, яка дає результат у 2-3 рази вищий, аніж ми мали раніше".

Інфраструктурні проекти (дороги, мости та митні переходи)

"За останні два роки у питанні розвитку інфраструктури, зокрема у гірських районах, було зроблено більше, аніж за 25 років незалежності. Прикладом може бути дорога до Славська", – одразу навів найбільш влучний аргумент Андрій Парубій.

Та все ж, окрім цього проекту, а також доріг, відремонтованих до Євро-2012, стан інфраструктури в регіоні є вкрай незадовільним – і з цим погоджувались усі.

Присутні також однозначно висловили думку про те, що без доріг та мостів в Карпати не прийде інвестор, не приїде турист, неможливою буде реформа децентралізації та й взагалі будь-який розвиток. Повертаючись до прикладу Альп, відзначали, що тамтешній прорив розпочався з будівництва комунікацій.

Тому, як сказав Андрій Парубій, саме питання розвитку інфраструктури буде першим у черзі під час найближчої зустрічі, запланованої на зиму в рамках програми Європа-Карпати. Також неприпустимим, на його думку, є ситуація, коли залишаються ще декілька недобудованих мостів, що були зруйновані під час повені 2008 року.

До ключових інфраструктурних проектів присутні віднесли також відкриття митних переходів.

Спікер парламенту зазначив: "Не менш важливим є питання митних переходів та регіонального міжнародного співробітництва. Після впровадження безвізу у нас проблем з відтоком населення в Європу не буде, адже жоден з переходів не функціонує. А це інвестиції, туризм, родинні зв’язки, культурний обмін. Без цього ми не станемо повноцінною часткою європейського економічного і культурного простору".

Міжнародне співробітництво

Учасники зустрічі одноголосно відзначали, що самотужки вирішувати проблеми Карпат немає сенсу. Значно перспективнішим, швидшим, якіснішим і, що важливо, дешевшим є спосіб спільного бачення розвитку та його реалізації зусиллями держав Карпатського регіону. Для цього, в першу чергу, треба відкрити максимально можливу кількість митних переходів та почати будувати дороги. А далі – активно включатись у програми міжнародного співробітництва з окремими державами регіону та у загальноєвропейські проекти. В цьому контексті важливим є не лише фінансова підтримка ЄС, але й черпання ідей та прикладів.

Андрій Парубій особливо відзначив досвід Австрії та Швейцарії, де депресивні райони Альп перетворились у регіони розвитку.

Екологічна проблема

"Також хочеться торкнутись питання екології. Звичайно, у цьому контексті вирубка лісів стоїть окремо. Але не менш важливим є проблема сміттєзвалищ. Традиція "сміття в потік" вже стала невід’ємним елементом культури горян. Тому, я вважаю, без винесення сміттєзвалищ за межі гір нам важко буде говорити про інвестиції та розвиток туризму", – зазначив Голова Верховної Ради.

Питання екології, зокрема винесення сміттєзвалищ за межі Карпат, є важливим елементом, з одного боку, інфраструктурного розвитку, а з другого – чисті гори будуть залучати туристів, а це малий та середній бізнес, робочі місця для місцевого населення.

Державна підтримка

Чи не найбільше керівники місцевої рад хотіли почути від представників центральних органів влади про плани, які формуються щодо гірських районів у високих кабінетах.

Місцева проблематика

Керівники районів дуже чітко формували місцеву проблематику та були втішені, що нарешті у них є нагода бути почутими. Найбільше їх турбувало:

- доступність дошкільної, загальної, позашкільної освіти та медицини;
- співпраця в галузі реформи децентралізації, - лібералізації законодавства та темпів прийняття рішень;
- відсутність стратегії розвитку регіону загалом та ключових галузей (туризм, тваринництво, деревообробка);
- втрата людського ресурсу та створення робочих місць;
- збереження 25% надбавки для мешканців гірських районів.

Торкнувся цих болючих аспектів життя горян перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода.

Заступник міністра відзначив особливості та труднощі територіальної реформи в гірських районах, водночас навівши приклади вдалої реалізації реформи, зокрема у Яремчі, де територіальна громада утворилася і доволі успішно розвивається.

Також він порадив максимально використовувати можливості обласних та державних програм. Їх, за словами чиновника, складніше готувати, але з них також можна почерпнути суттєві ресурси. Наостанок В’ячеслав Негода повідомив інформацію про успішний приклад реалізації власне міжнародної програми підтримки громад:

"Невдовзі буде оголошено конкурс на розвиткові проекти. Це спільна програма з ЄС, в рамках якої Україна отримає 54 млн євро. Вони підуть на реалізацію проектів регіонального розвитку. У ній можуть взяти участь всі територіальні об’єднання, починаючи від обласних рад до простих громад. У кінці грудня – на початку січня буде оголошено конкурс. У бюджет вже надійшло 650 млн грн, і ми хочемо до 1 березня визначити кращі проекти. Також цілком імовірно подати спільний проект ваших областей з розробкою певних інфраструктурних завдань", – зазначив перший заступник міністра.

Народний депутат Оксана Юринець відзначила, що працювати над цими питаннями потрібно на всіх рівнях: і в районних, і в обласних радах. Окрім того, кожен регіон має депутатів-мажоритарників, до яких можна звертатися і вимагати співпраці. Багато з них входять у депутатське об’єднання "Карпати".

Багато відповідей на важливі для регіону питання дав Голова Верховної Ради Андрій Парубій, пообіцявши особисто створити та очолити один з робочих органів.

"Спільно ми маємо працювати над змінами до законодавства, над лобіюванням наших потреб у державному бюджеті, над розробкою стратегії та над залученням інвестицій. Зараз питання полягає у тому, щоб удосконалити правове поле, використовуючи досвід європейських країн.

Я бачу необхідність створення робочої групи "Єврорегіон Карпати", до якої увійдуть депутати з міжфракційного об’єднання "Карпати", мажоритарники з гірських районів, представники уряду та місцевого самоврядування, і, мабуть, мені самому доведеться керувати нею", – відзначив Парубій.

Також спікер відзначив, що почув проблему необхідності внесення змін до норм щодо національних парків: "Лібералізація законодавства щодо національних парків є окремою опцією – ризикованою, але дуже важливою. Адже на цих територіях є чудовий потенціал для інвестицій та вдосконалення рекреаційних функцій. Зокрема, у галузі спорту, який дозволив Альпам здійснити великий економічний прорив". Серед іншого йшлося про Тисовець, де австрійці готові створити сучасну базу для зимових видів спорту.

Та все ж, мабуть, найбільше людей цікавило, чи збережеться така важлива соціальна складова – 25% надбавка для мешканців гірських районів.

Андрій Парубій заспокоїв, що у влади є однозначне рішення залишити цю преференцію на наступні два роки. Водночас спікер парламенту розповів про критичне та перспективне бачення цієї проблеми:

"Щодо гірських районів, нам потрібно розробити зміни в законодавство, які б переводили ситуацію з філософії соціальної на філософію розвитку. Адже соціальна норма про доплату 25% гірських є, з одного боку, доброю, а з іншого – відштовхує інвесторів. Бізнес запустить виробництво у сусідніх низинних районах, замість доплачувати працівникам. Тому ми повинні розробити програму, яка б, з одного боку, не зменшувала соціальну складову, а з другого – не відлякувала інвесторів. І у нас поки немає рецепта, як це зробити. Попереду тривала робота і палкі дискусії, які мають привести до вироблення цієї формули", – відзначив політик.

Обговоривши проблеми, учасники зустрічі поставили питання про перспективи регіону та шляхи їх реалізації.

Основною метою було визначено перетворити депресивні райони на розвинуті території за європейським прикладом. Вона базується на трьох ключових елементах: інфраструктура (дороги, мости, пункти пропуску); екологія (регуляція вирубок, винесення сміттєзвалищ за межі Карпат, міжнародні екологічні проекти); туризм (макроекономічна стратегія регіону, зелений туризм).

Додатково присутні на зустрічі місцеві керівники внесли низку своїх пропозицій. Основним, на їхню думку, є створення робочих місць, зокрема в галузі традиційних промислів – тваринництва та деревообробки. Тут Андрій Парубій відзначив, що тваринництво є звичним заняттям горян, але у Карпатах воно фактично втрачене. Тоді як в тій же Австрії це бренд та цікава атракція для туристів, водночас і джерело робочих місць для населення.

За підсумками круглого столу всі учасники підписали лист із закликом до Кабміну розробити програму розвитку українських Карпат. До нього долучили пакет документів представників місцевих районних рад із переліком проблем та пропозицій до центральних органів влади.

 

КОМЕНТУВАТИ