Кількість учнів в українських школах з 2000 року зменшилася на 30%, повідомила міністр. Відповідно вже кілька років поспіль вищі навчальні заклади відчувають дефіцит абітурієнтів.
"Кількість вступників з року в рік зменшується. Вже сьогодні зареєстрованих на ЗНО значно менше, ніж минулого року. І це означає, що місць в наших навчальних закладів більше, ніж абітурієнтів. І тому йде скорочення викладачів. Це процес, якого не уникнути. Сьогоднішня велика, розгалужена мережа навчальних закладів мусить себе реформувати під запит суспільства. І якщо є слабкий університет, в нього не йдуть абітурієнти, то цей виш повинен не захищатися від реформи і триматися за своє існування, а об’єднуватися з іншими. Зливатися з сильнішими", – пояснює суть реформи міністр.
Педагогічні університети могли б стати дуже хорошими педагогічними факультетами класичних університетів, уважає Гриневич, і від цього стали би тільки сильнішими.
Міністр освіти відзначила, що не є прихильницею реформ, насаджених "згори" у вищій школі.
"Міністерство задає стандарти. І ми зараз працюємо над оновленням стандартів університетської освіти, щоб вона відповідала очікуванням роботодавців. Наприклад, зараз робимо новий стандарт з кібербезпеки – ця професія бурхливо розвивається в Україні. І на ринку праці вона просунулася значно далі, ніж готують у наших університетах.
Друге – працюємо над забезпеченням якості вищої освіти. На жаль, у нас немає органів, які незалежно оцінюють якість освіти. Нам треба запустити Агенцію з оцінювання якості освіти, а тоді вона зможе надати акредитацію незалежним центрам оцінювання якості освіти. Ці центри будуть спеціалізуватися на різних видах освіти – на медичній, педагогічній та ін. Їхня мета буде – доносити правду суспільству. Щоби абітурієнти свідомо обирали кращі, сильніші, університети.
Для нас це також важливо знати, оскільки державні гроші мають підтримувати кращі університети, така наша політика", – повідомила урядовець.
Міносвіти стурбоване тенденцією відтоку молоді на навчання за кордон, зазначила Лілія Гриневич.
"Кількість студентів, які вибирають польські виші для навчання, значно зросла, особливо після того, як почався військовий конфлікт на Сході. На сьогодні ми маємо дуже велике зростання виїзду абітурієнтів. Польські студенти виїжджають вчитися в інші країни ЄС, натомість польські виші рекрутують українців – масово їдуть в Україну агітувати наших вчитися в Польщі.
Хочу скористатися нагодою і закликати абітурієнтів і їхніх батьків, щоби перед тим, як вчитися у Польщі, з'ясовували рівень навчального закладу, якість освіти і перспективи працевлаштування. Виші є дуже різної якості. І ми вже маємо багато випадків, коли повертаються діти з дипломом, який на ринку праці не має ваги. Коли в самій Польщі розуміють, що диплом є дуже низької якості. Не варто довіряти всім вишам тільки тому, що вони закордонні", – звернулася Гриневич.
Окрім об'єднання вишів, реформа передбачає розвиток програм "подвійних дипломів".
"Майбутнє наших українських університетів, особливо сильних, які в результаті реформи нині мають значну автономію, – у створенні програми подвійних дипломів. Коли студент може навчатися частину навчального часу в Україні, частину – за кордоном, і на виході отримує дипломи обох університетів. Це – перспективний шлях і реальне протистояння польським вишам, які вивозять наших студентів", – каже Лілія Гриневич.
Відтік абітурієнтів в інші країни – це об’єктивна реальність, погоджується міністр освіти, її можна побороти тільки тим, щоби піднімати рівень життя в Україні і рівень якості освіти у вітчизняних вишах.