Маріан Гасклер був одним з найвідоміших книготорговців і видавців Станиславова, а його діловий талант заслуговує на те, щоб бути прикладом для нащадків.
Народився Маріан Гасклер у 1879 р. У місцевій пресі як "книгар" він починає фігурувати десь із 1905 р. У львівській пресі в 1907 р. подавалися оголошення щодо продажу дроґерії в Станиславові, підписані іменем пана Гасклера, отже, очевидно, він певний час володів дроґерією (магазин-аптека). В тому ж році Гасклера згадують у пресі як власника книгарні й видавництва "Альбін Штаудахер і спілка". Попередній власник, Альбін Штаудахер, переїхав до Львова, де й помер 20 березня 1915 р., проживши лише 45 років.
В книжковому бізнесі Гасклер одразу проявив свій талант підприємця. Колись книгарня Штаудахера пропонувала так зване "Коло часописів", щось на кшталт випозичальні преси, в якій за низьку оплату можна було замовляти часописи для читання. З 1 січня 1908 р. Маріан Гасклер повернув до життя цю вигідну ідею. Клієнт міг обрати щонайбільше п’ять видань зі списку пропонованих. За 10 корон у квартал кур’єр книгарні щотижня, одразу після виходу газет, приносив клієнтові теку з вибраними часописами. Щосуботи вранці теку забирали, а пополудні вручали нову. Якщо клієнт погоджувався читати часописи не одразу після виходу, а через тиждень, він платив 7 корон у квартал, ще через тиждень – 5 корон. Найбільш ощадливі були змушені читати обрані видання аж на четвертий тиждень після їхнього виходу, зате платили всього 4 корони у квартал.
"Завданням "Кола часописів" є уможливити широкому загалу користання з найвідбірніших газет кількома мовами за дуже низьку щоквартальну оплату – читаємо в рекламі в "Кур’єрі Станиславівському" за 15 грудня 1907 р. – Відомо, що не кожен може собі дозволити підписку кількох газет. Один же часопис не дає повної картини інтелектуального руху на даний час. Наше "Коло часописів" буде заповнювати цю нестачу".
Як бачимо з реклами, діяльність закладу Маріана Гасклера об’єднувала в собі кілька напрямків: "книгарня накладова і асортиментова" – тобто тут продавалися книги, видані самою книгарнею, і література інших видавництв, причому продавали ці книги нерідко "на коміс", тобто з правом повернення тих, які не продалися. Крім того, підприємство займалося продажем і випозичанням нот, започаткувало читальню художньої й науково-популярної літератури й агенцію преси. Гасклер також заснував "відділ мистецтва", де продавав картини, зокрема репродукції полотен відомих майстрів, а також дрібну скульптуру. При цьому він відмовлявся від дешевших, але менш якісних німецьких репродукцій на користь англійських чи французьких.
В 1912 р. пан Гасклер переніс книгарню до будинку Іпотечного банку (нині вул. Незалежності, 19). До того книгарня "А. Штаудахер і спілка" часто змінювала адресу, зокрема в травні 1906 р. винайняла приміщення в кам’яниці Мюльштейна (нині вул. Незалежності, 7).
Талановитий підприємець перетворив на джерело доходу навіть нудьгу й апатію, яка щороку охоплювала місто в літній сезон. В 1905 р. він запустив у продаж гру "Флірт", один примірник якої коштував лише одну корону. Гра полягала в тому, що дами й кавалери обмінювалися випадково вибраними повідомленнями, з яких інколи складалися кумедні, але завжди романтичні діалоги. Наприклад: "Вона: Чи ти відчуваєш брак любові? Він: Люблю, коли жінка мліє в обіймах. Вона: Дістанеш по носі! Він: Видно по тобі, що ти любиш теплий лимонад".
Помер Маріан Гасклер 17 вересня 1935 р. Після його смерті справами книгарні певний час займалася дружина Пауліна, яка під час німецької окупації потрапила у гетто. Згодом у приміщенні закладу Гасклера відкрилася "Українська книгарня" Петра Самоверського.
Олена БУЧИК