fbpx

Станиславівські оголошення: фабрика "Край", або Історія під ногами

Наша історія 16:50, 23.11, 2016

Щоб дізнатися більше про історію рідного міста, інколи достатньо дивитися під ноги. На багатьох центральних вулицях можна побачити решітки й кришки люків з написом “R. Jaworski i Synowie, Stanisławòw”. Вони були виготовлені на фабриці "Край", історія якої розпочалася ще в 1904 р. Згодом її наступником став завод "Промприлад".

Як зазначено в книзі, виданій до сторічного ювілею заводу "Промприлад", офіційною датою заснування фабрики "Край" вважається 1905 р., адже саме цей рік вказаний в анкетах польських часів, які заповнювали тодішні власники.

Проте повідомлення про відкриття фабрики з’явилося в газеті "Кур’єр станиславівський" від 22 травня 1904 р. Важко сказати, чим пояснюється така розбіжність у датах. Може, в 1905 р. були остаточно завершені всі формальності, пов’язані з відкриттям фабрики?

1Газета повідомляє, що нова фабрика під назвою "Край" спеціалізувалася на залізних та мідних виробах. Вона приймала замовлення на виготовлення устаткування для вино-горілчаних підприємств, броварень, лісопилень, парових машин і бензинових моторів, сільськогосподарського знаряддя, водогонів і помп, робила рифлення для млинарських коліс. Керівником підприємства був Юзеф Лоренс, який багато років очолював металургійне виробництво фірми "Бредта" в Отинії. Саме цьому підприємству доручили виготовлення внутрішнього обладнання для нової станиславівської газовні, відкритої 27 грудня 1902 р. Щоправда, фірма "Бредта" тоді встановила обладнання з двомісячним запізненням.

На жаль, у пана Лоренса виникали непорозуміння з робітниками. Так, у червні 1895 р. він підмовив мера Отинії скасувати дозвіл на проведення робітничого зібрання. Проте вже в січні 1903 р. пан Лоренс сам виступив перед робітниками і навіть ухвалив резолюцію про виділення їм забезпечень на старість і при втраті працездатності. Після заснування фабрики "Край" власник теж дбав про свій персонал: в 1906 р. при розширенні підприємства на фабриці було передбачене приміщення, де робітники могли пообідати й відпочити, цехи взимку добре опалювались. Станом на 1908 р. на фабриці працювало 25 осіб. Денна зарплата була невисокою – 2-4 корони в день.

З 1910 р. власником підприємства став Ришард Яворський. Офіс фірми "Край" і родинне помешкання Яворських знаходилось у маленькому одноповерховому будиночку (вул. Січових Стрільців, 92, нині знесений). Пізніше власниками підприємства були сини Яворського Казимир, Ернест і Лео.

фабрика Край Станіслав

Робітники фабрики "Край".

Відомий мемуарист Тадеуш Ольшанський в юні роки дружив з дітьми Ернеста Яворського і залишив цікаві спогади про фабрику. "Найбільшою радістю під час гостин у Яворських була прогулянка фабрикою. Відбувалося це тільки тоді, коли пан інженер Ернест мав бажання і хвилинку часу, щоб нас провести. Він був найголовнішим на всій фабриці. Я його дуже добре запам’ятав – завжди в темно-синьому фартуху, з кольоровими олівцями у верхній кишеньці, з автоматичною сантиметровою стрічкою в руці, а також з темними окулярами у нижній кишені фартуха. Такі окуляри нам усім роздавали перед входом у фабрику, і ми їх одягали перед ливарними печами. Бухкав величезний вогонь, коли досипали вугілля, іскрилися висувні і розпечені до червоного рейки або ґрати, клубочилася і сичала пара, коли занурювали їх у воду. Це було щось фантастичне! Значно цікавіше, ніж тістечка і чай, які подавали після таких відвідин у салоні, де збиралася вся родина Яворських”"

Каналізаційний люк фабрики Яворського.

Каналізаційний люк фабрики Яворського

В 30-х роках підприємство випускало каналізаційні труби, решітки й люки, гальмівні колодки для залізниці, пічне й кухонне литво. Гідною була оплата праці – преса зазначала, що фірма "Край" за рівнем зарплат могла змагатися з варшавськими підприємствами.

Леон і Казимир Яворські залишилися працювати на підприємстві навіть за радянської влади і передавали секрети своєї майстерності молодим робітникам. В 1946 р. вони з родинами виїхали до Польщі.

В 50-х роках фабрику "Край" об’єднали з дрібнішими підприємствами, що за польських часів були відомі як фабрика "Фама" та вагономеханічний склад В. Майора. В 1959 р. підприємство отримує назву "Станіславприлад", а в 1988 р. – "Промприлад".

Олена БУЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: