понеділок, 25 вересня

Станиславівські оголошення: "маленька Баварія" родини Седельмаєрів

Славетна броварня Седельмаєра довгі роки була одним із найважливіших промислових об'єктів міста.
Будівля пивзаводу (колишня броварня Седельмаєра). Будівля пивзаводу (колишня броварня Седельмаєра).

Пьотр Седельмаєр, крім броварні, володів ще корчмою і рестораном, який мав у місті трохи "революційну" репутацію.

"Зала Седельмаєра" знаходилась на місці теперішнього входу до фортечної галереї "Бастіон" з вулиці Новгородської (колись на тому місці стояли гаражі, які були знесені в процесі будівництва сучасної галереї). В лютому 1892 р. Пьотр Седельмаєр помер на 48-му році життя, а справу продовжили його спадкоємці. В 1911 р. підприємство перетворилося у товариство з багатьма співвласниками.

Пивні пляшки з броварні Седельмаєра.

Саме в "Залі Седельмаєра" 7 червня 1892 р. мав відбутися з’їзд радикалів за участю Івана Франка, на який прибуло близько 300 чоловік. Ресторація могла вмістити в себе до 500 гостей, але буквально в останній момент староство заборонило зібрання в цій залі з того приводу, що вона начебто "загрожувала завалитися". Тому збори радикалів відбулися в лазні по вул. Низовій, 5. 

Першого травня того ж року седельмаєрівська зала таки прийняла революційно настроєну публіку – тут відбулося зібрання робітників, які вимагали скорочення тривалості робочого дня, виступали за свободу преси й протестували проти дорожнечі. 26 листопада 1894 р. в седельмаєрівській залі знову запахло вільнодумством – тут відбулися збори, присвячені захисту виборчих прав. При цьому не обійшлося без пригод – прибулі на зібрання робітники довший час не могли зайти до зали, бо вона була зачинена. Староство, яке не мало формальних причин заборонити збори, намагалося вплинути на власника зали, аби він під якимось приводом її не відчиняв.

Родина Седельмаєрів володіла також корчмою "Варшава", яка знаходилась у Пасічній біля мосту через Бистрицю. Вона мала репутацію закладу для простого люду, але тут панувала справді особлива атмосфера.

пиво станіславівське

Реклама пива станиславівської броварні

"Серед зелені кількох акацій розставлені столики з полакованими лавами, а при тих столиках утомлені шукають спочинку. Поки публіка спокійна, капела може вигравати свій репертуар. Але після кільканадцяти кухлів у голові починає крутитися, а веселощі й свобода досягають своєї кульмінації. Тоді оркестр мусить грати за побажаннями публіки. Коли втомлена капела нарешті піде на відпочинок, залунає якийсь жіночий голос, спочатку тихо, а потім усе голосніше, аж поки пісня не охопить усі столики: "В гайку зеленім калина зацвіла, чому ж така смутна, скажи, моя мила…" Часом пан Седельмаєр відвідує цей заклад, і тоді капела, щоб його привітати, грає "седельмаєрівський марш", який склав капельмейстер оркестру "Гармонія". За це він зазвичай отримує чвертку пива", – писали газети.

В травні 1908 р. при корчмі "Варшава" відкрили "оґродек", тобто невеличкий садок. На жаль, урочисте відкриття було затьмарене бійкою, під час якої було побито багато посуду. В серпні того ж року через сильну повінь бідолашна корчма буквально опинилася під водою.

В новорічну ніч на 1 січня 1911 р. в кам’яниці при броварні Седельмаєра відкрився ще один пивний ресторан – "Ґамбрінус". Так звали легендарного німецького короля, якого вважають винахідником пива.

Як бачимо з оголошення в "Кур’єрі станиславівському"  від 25 грудня 1910 р., керівником і орендарем ресторації був такий собі Генрик Ланґер, ресторатор з Кракова. Для відкриття ресторану переробили весь перший поверх кам’яниці, у величезній, гарно оформленій залі в день відкриття грала та ж знаменита капела "Гармонія".

В 1911 р. до ресторану прибудували "артистично мальовану" веранду, а навколо облаштували садок, вишукано оформлений Якубом Робінсоном – головним інспектором міських зелених насаджень.

Всі седельмаєрівські заклади були різними, але все ж було в них дещо спільне: вони перетворювали Станиславів у "маленьку Баварію". Тим більше, що в лютому 1906 р. броварня Седельмаєра почала виробляти чорне пиво на зразок баварського "Spatenbräu". Ця знаменита броварня у Мюнхені була заснована ще у 1397 р.

Нове пиво було назване "пивом Седельмаєра а ля Шпатенброй" і, на думку спеціалістів, нічим не поступалося баварському оригіналу. Його можна було придбати по 12 галерів за чверть літра у фірмових закладах та в ресторації Казимира Швайсера по вул. Сапєжинській (нині вул. Незалежності).

Читайте також: Історія франківського пивзаводу з 1767 року в етикетках. ФОТО

Олена Бучик

КОМЕНТУВАТИ