неділя, 19 листопада

Станиславівські оголошення: про ювелірів, коштовності й зухвалі крадіжки

На початку ХХ ст. модні в Європі ювелірні прикраси часто мали форму квітів, метеликів та інших комах. Дуже популярними були оздоби з жіночими зображеннями і так звана жалобна біжутерія – кулони чи персні з портретом померлої близької людини чи навіть її волоссям. Станиславів теж не пас задніх у ювелірній справі, адже тут працювали першокласні майстри.
Прикраса для волосся. Поч. ХХ ст. Прикраса для волосся. Поч. ХХ ст.

Одним з найбільш відомих ювелірів і годинникарів міста був Й. Берґман, який мав крамницю по вул. Сапєжинській напроти парку "Кратерівка" (нині Вічевий майдан).

Як бачимо з реклами, розміщеної в "Кур’єрі станиславівському" від 6 листопада 1904 р., Берґман володів годинниковою майстернею, пропонував золоті прикраси і вироби з китайського срібла, яке в ті часи вважалося дуже якісним. При крамниці також діяв склад швейних машинок "Зінґер".

Цікаво, що заклад Берґмана успішно спростував відому приказку про снаряд, який не падає двічі в одну лунку. Адже цю крамницю пограбували двічі, причому в один і той же спосіб! В 1893 р. злочинець вийняв зі стіни крамниці кілька цеглин і проник усередину. Щоправда, його швидко впіймали, а вкрадені коштовності повернули господарю. Через десять років уже інший злочинець проник у крамницю в такий самий спосіб і вкрав коштовностей і годинників на величезну суму – 1200 корон. Пропало кільканадцять срібних годинників, кілька десятків перснів та інші золоті прикраси. Знайти крадія так і не вдалося.

Конкурентом Берґмана був Леон Шенкельбах, чий магазин знаходився на лінії А-Б, у будинку Ґартенберґів. Будівля не збереглася, зараз це початок вул. Незалежності.

Ювеліри старого Франківська

Крамниця Леона Шенкельбаха

Пан Шенкельбах був бездоганно чесним майстром, про що свідчить такий випадок. В листопаді 1900 р. до нього у майстерню завітала жінка й запропонувала на продаж перстень вартістю близько 40 корон, але вона була згідна віддати його лише за 12 корон. Шенкельбах зрозумів, що коштовність радше за все крадена. Роблячи вигляд, що збирається придбати перстень, він вирішив повідомити про це поліцію. Але візитерка помітила, що у майстра виникли підозри, і втекла, залишивши перстень. Шенкельбах передав прикрасу до поліційного відділку.

В 1902 р. у поважного ювеліра виник серйозний конфлікт з міською газетою "Кур’єр станиславівський". Газета дорікнула Шенкельбаху, що його печатка і фірмовий бланк містять написи лише німецькою мовою та ще й назвала його заклад "другорядним". Смертельно ображений майстер вислав до редакції свої фірмові бланки, на яких була присутня також і польська мова. "Кур’єр станиславівський" повідомив про надіслану документацію різними мовами, але зауважив, що через грубість ювеліра все одно вважає його заклад другорядним. Цей прикрий інцидент не похитнув авторитет ювеліра в місті. В 1910 р. Леон Шенкельбах склав присягу й став судовим експертом у галузі годинникарства і ювелірної справи. В 20-х роках він продовжив свою співпрацю з судом і успішно продавав годинники й прикраси в магазині по вул. Сапєжинській, 21. Саме у крамниці Шенкельбаха був найкращий у місті вибір шлюбних обручок.

Відомим ювеліром і годинникарем Станиславова був також Вільгельм Раґер. Пізніше сімейну справу продовжив його син Кароль, який мав крамницю по вул. Сапєжинській, 10 біля кінотеатру "Уранія" (зараз на цьому місці будівля "Укрексімбанку").  

В липні 1935 р. у Станиславові стався випадок, який більше нагадував американський детектив. Близько 7.35 ранку Кароль Раґер відкрив свою крамницю і почав випаковувати з валізи особливо цінні прикраси, які ввечері завжди забирав з собою. Аж тут до магазину зайшов якийсь чоловік і повідомив, що хоче придбати будильник. Певний час він оглядав будильники, потім вибрав один вартістю 8 злотих і попросив його запакувати. Коли ювелір обернувся, незнайомець сильно вдарив його каменем по голові. Закривавлений Раґер почав кликати на допомогу, а нападник схопив з прилавка якийсь товар і кинувся бігти. Незважаючи на сильне поранення, ювелір не втратив свідомість, а побіг навздогін. Вигляд закривавленого Раґера звертав на себе увагу перехожих, тож кілька з них теж приєдналися до погоні, але злодію вдалось утекти. В крамниці нападник залишив течку, кашкет і якесь посвідчення, а поліція згодом затримала аж п’ять підозрюваних. Жителі міста були приголомшені цим нападом, який переконливо довів: ефектні коштовності приваблюють не лише гарних жінок, а й жадібних чоловіків.

Олена Бучик

КОМЕНТУВАТИ