fbpx

Богдан Томенчук про металодетектори на ЗНО: Систему тестів можна поставити на коліна однією смс-кою

Суспільство 20:12, 26.05, 2017

Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти першим в Україні в 2012 році застосував металодетектори на ЗНО. Пізніше досвід поширили на всю країну. Сьогодні цю практику різко критикують, жваво обговорюють в соцмережах. Натомість директор ІФРЦОЯО Богдан Томенчук відстоює позицію, що це необхідність – "добро має бути з кулаками".

Обшук із металошукачем перед ЗНО є некоректним та таким, що порушує права дітей на гідне ставлення, уважає Уповноважений з прав людини Валерія Лутковська. Омбудсмен відреагувала на відео у мережі, на якому знято, як перевіряють школярів.

“Уповноважений з прав людини звертає увагу на те, що відповідно до статті 16 Конвенції про права дитини жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя або незаконного посягання на її честь і гідність”, – повідомляє прес-служба відомства.

Проти використання металошукачів на ЗНО виступила і Анастасія Леухіна, екс-глава атестаційної комісії при Нацполіції України, член експертної ради з реформування МВС. Вона погодилася, що списування і низький рівень освіченості є тотальною проблемою української системи освіти, відтак з академічним шахрайством, – а саме так сприймають списування в цивілізованому світі, – треба щось робити. Але не з допомогою металодетекторів. Леухіна наполягає, що використання металодетекторів на ЗНО не є функцією поліції, більше того – це фактор, що її дискредитує.

Поліція охорони, відповідно до спільного наказу МОН та МВС від 2016 року, виконує функції охорони під час ЗНО та контролює наявність у тих, хто проходить тестування, заборонених телефонів та інших засобів зв’язку.

“Залучення поліції до контролю над здачею ЗНО, нехай навіть в охоронному напрямку – велика помилка,  пише експерт.  Оскільки співробітників у формі з написом “Поліція” знову поставили в роль сторожових псів”. На її думку, “лінія фронту боротьби” з академічним шахрайством знаходиться не на лінії поліція-студент, а в кожному домі, в кожній школі і класі та в університетських аудиторіях.

Однак, як вважає директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук, відмовитися від перевірки металодетекторами означає перетворити ЗНО на змагання гаджетів.

“Проблема в тому, що всю систему зовнішнього оцінювання, яка побудована на тестах, можна поставити на коліна з допомогою однієї смс-ки. Ми це продемонстрували ще в 2012 році, – каже Богдан Томенчук. – Досить одному з сильних учнів розв’язати задачу чи дати відповідь на тест, сфотографувати і надіслати, кинути в мережу – і система ЗНО буде зруйнована”.

Директор ІФРЦОЯО розповів, що в Івано-Франківську на ЗНО контроль абітурієнтів з металошукачем практикується з 2012 року.

“Івано-Франківський регіональний центр був першим, який застосував металодетектори, виходячи з аналізу ситуації використання смартфонів абітурієнтами під час ЗНО. Цьому передувала вибіркова перевірка місцезнаходження мобільних телефонів і гаджетів з допомогою смс та неочікуваних дзвінків під час тестування у 2011 році. Так ми отримали дані, що до 50% мобілок знаходяться включеними в кишенях учасників ЗНО. Пам’ятаю, як ми розіслали смс із текстом “якщо ви читаєте цю смс, значить ви грубо порушуєте правила ЗНО” – і в аудиторіях почувся характерний писк”, – пригадує він.

Після аналізу широкого статистичного матеріалу, розповідає Томенчук, дійшли висновку, що тільки жорстка заборона може запобігти списуванню – припис вимикати телефони на час тестів не працював.

“Ми розуміли, що край цьому можна покласти, категорично не давши можливості користуватися гаджетами. Тому в 2012 році наперекір усталеним нормам пішли в аудиторії з металодетектором. Трудність була в тому, що на всю Івано-Франківську область було тільки два металодетектори. І нам тоді дуже допомогли тележурналісти – вони показали нашу роботу по всіх ТБ так, що це спрацювало, ніби у нас того обладнання сотні чи й тисячі”, – згадує Богдан Томенчук.

За його словами, новацію в МОН сприйняли неоднозначно. “Ми відбилися і ковтнули образи на свою адресу, бо розуміли, що інакше тестування перетвориться, – повторюся, – на змагання гаджетів. У когось на руках – найновіші смартфони, а в когось – слабенька “нокія”: це вже створює нерівні умови для учасників ЗНО. Та зрештою, ми застосували металодетектори, щоби головними під час тестування були мізки, а не електроніка”, – зазначає директор регіонального центру оцінювання якості освіти.

Наступного, 2013 року, вся Україна пішла тим шляхом, який першим запропонував Франківськ. “В інший спосіб забезпечити всім рівні умови у складанні тестування ані тоді, ані тепер ми би не змогли. Цьогоріч також був один випадок по Франківську і 8 по області та 24 по регіональному центру, коли у випускників в аудиторіях знайшли смартфони”, – каже Томенчук.

Те, що після багатьох років успішного застосування металодетекторів у пунктах тестування цьогоріч “виник якийсь сморід”, як назвав виступи їх противників організатор ЗНО у Франківську, не дивує.

“Цього варто було сподіватися. Думаю, що це новий тренд – з’явилися нові електронні можливості і є високопоставлені та не дуже високопоставлені люди, які зробили крок в оснащенні своїх чад найякіснішими гаджетами. Вирішили спробувати з допомогою окулярів, годинників, пірсінгу чи чого там іще, пробити своїм чадам в такий спосіб дорогу до вищої школи”, – вважає Томенчук. Він каже, що до нього особисто зверталися особи з проханням адресно допомогти учасникам тестування уникнути обстеження металодетектором.

“ЗНО – це кордон, коли дитина переходить в дорослий світ, і там діють жорсткі правила. Правила треба поважати і виконувати – це специфіка дорослого світу. Нам можуть закидати, що там діє також і мораль. Так, в принципі діє, але у нас нині мораль такого рівня, що добро має бути з кулаками”, – підсумовує Богдан Томенчук.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: