Фото проекту викликало обурення частини мешканців міста. Передовсім тому, що чи то реконструкцію, чи то реставрацію вулиці ніхто не обговорював з її мешканцями.
"А якщо я поставлю свою машину під під'їздом? А вона там стоїть постійно! То як має проїхати пожежна та швидка машини? Таксі? Завіз власного майна як має виглядати (меблі, техніка і т. д.), взагалі, таке враження, що з мешканцями цієї вулиці ніхто і радитись не думає!" – висловилася Світлана Миколаївна.
"Це так бачать Тринітарську вулицю "іншопланетяни", – прокоментував фото проекту архітектор, колишній охоронець культурної спадщини міста Ігор Панчишин.
"Головне, аби бруківочкою) Дивно, чому ще лавочки не з бруківки роблять)", – зіронізував Василь Гончар. "Там треба, там свободівець має файний будинок під офіси", – підтримав Віталій Іщук.
Франківців здивувало, чому проект перетворення історичної вулиці, пам’ятки архітектури, на якій є не лише камениці, а й бруківка, представлений без обґрунтування фахівцями – архітекторами та охоронцем культурної спадщини міста.
"Подивіться коменти в Марцінківа на сторінці. Ані слова про пам'ятки, спадщину і т. д. Їм то просто не в голові – ні людям, ні владі – меру, Кайді, Нижнику, Ідаку. Хіба підсвітять нову штукатурку. Але загальна думка – ці хоч щось роблять, а ті лише галасують", – відреагував журналіст Андрій Філіппський.
"На Тринітарській зараз стара і дуже добротна бруківка – базальтові октаедри, це десь кін. 19 – поч. 20 ст. Думаю, це якраз той випадок, коли не варто її ховати в якихось сховках комунальних заради незрозуміло яких майбутніх проектів. Було б чудесно перебрати і викласти цілими плитами хоча б частину вулиці – у моєму розумінні, це один з варіантів поваги до історії, і зробити це нескладно. Бо якщо йдеться про приваблення туристів, то цією родзинкою варто скористатись. Що скажете, Руслан Марцінків?" – звернулася до міського голови журналістка Наталія Голомідова.
"Руслан Марцінків, це не реставрація однієї із найстаріших вулиць Станиславова, а її убивство! Рагулізм у 16 степені, що нагадує ті бидло-, перепрошую, "євроремонти", коли на старих австрійських будинках збивають ліпнину і ставлять пінопласт. Судячи із цього "лубка", так і заплановано на Тринітарській. І без сумніву – стара шестигранна бруківка має бути збережена!" – підхопив Олег Наворенський.
Він звернув увагу на будинок на розі вулиць Галицької – Станіславської, де була колись майстерня "Експрес". Кілька років тому там зняли декор – зокрема рідкісні як для Франківська барельєфи оленячі голови, але потім після утеплення повернули на місце.
"І вулиці в Станиславові (відчуй різницю з Франківськом) разом із будівлями треба не ремонтувати, а реставрувати", – вважає активіст.
"Є проблема – Тринітарську дійсно вартувало би спроектувати як унікальну вуличку історичного центру міста. На фото – ніякої шани до історії. Ще ж не пізно, правда?)" – продовжила розмову з мером Наталія Голомідова.
Бруківка на Тринітарській, яка надає вуличці унікальності, – це знаменита трилінка або шашка Трилінського. Бетонну плиту для доріг і пішохідних доріжок у формі правильного шестикутника у 1932 році запатентував відомий польський інженер Владислав Трилінський. Як довела історія, тимчасові дороги з трилінки здатні служити понад 80 років – довговічність її поверхні в процесі експлуатації є особливістю цієї бруківки.
П'ять будинків на вулиці Тринітарській є пам’ятками архітектури. Житлові камениці – під номерами 6, 7, 9, 11 та 13 – зведені в різний час: від початку 19-го до початку 20-го століття. Під відповідними номерами занесені до реєстру пам’яток Івано-Франківська.
"Делікатна порада – якщо йдеться про необхідність упорядкування цієї вулиці (Тринітарської) – раджу спочатку комусь відповідальному за "Історико- архітектурну заповідну територію" зібрати Консультативну раду (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0235-01…наказ Мінкульту N 42/94 від 26.02.2001… вона колись була – тепер її ліквідували) і в нормальному професійному середовищі спокійно вирішити це питання, – коментує спеціально для мера міста Ігор Панчишин. – Справа в дуже простій ситуації – місто Івано-Франківськ є списковим "Історичним містом" (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-%D0%BF). На це є відповідний закон і певні норми його упорядкування.
Все, що "випадає" з цього закону, підпадає під відповідні санкції і покарання. Крім усього, збереження історичної спадщини (автентичності) є одним із стратегічних завдань держави…
Словом, кожен невиважений крок у цій царині строго підпорядковується Конституції України і її законодавству. Отже, питання будь-яких змін і втручань у міську тканину "Історичного (спискового) міста" є певним втручанням в державну політику і стратегію збереження української ідентичності і спадщини.
Хотілося б не бути посміховиськом і парієм в цій ситуації і тому порада – звернутись до нормативної бази і до фахових архітекторів-реставраторів і відповідних органів охорони культурної спадщини у нашій державі… І всі втручання у міську історичну тканину вирішувати в строго державницькому руслі. Професійно, послідовно і адекватно".
Ситуація із вулицею Тринітарською, пишуть в коментарях до проекту від мера активні франківці, які намагаються відстояти історичну спадщину міста, знову висвітлила проблему поводження теперішньої міської влади з усім історичним центром Франківська. Тож прозвучала пропозиція зустрітися і спланувати дії.
"Розумні люде зустрічаються і готують найжорсткіші папери до найвідповідальніших персонажів. Далі йдуть до уповноважених в цьому місті з питань архітектури і спадщини. Є всі підстави вимагати адекватності і ставити питання про цю конкретну проблему, а відтак про весь комплекс проблем. Ще не знаю, чим це закінчиться, але хочеться подивитись спочатку "в очі" цим "відповідальним", а потім послідовно добиватись необхідного і фахового відношення", – так бачить подальші дії активістів, які захотіли би згуртуватися, Ігор Панчишин.
Міський голова відреагував лише на допис про унікальну бруківку. "Врахуємо", – написав Руслан Марцінків.