Франківцю Любомиру Lubko Tor, який знімав знесення будинку, будівельники погрожували "поламати голову". Про це він написав на своїй сторінці у соцмережі і виклав відео.
"Йду собі по нашому колись гарному місті, аж раптом бачу – зносять садибу Гриневичів, ну, думаю, здойму історичний момент на ту CMOS чутливу матрицю. А тут чуваки-вуйки-пацанчікі замешкали, же вампірята від сонячного проміння. "Старшой" вуйко так перебігав до мене дорогу, аж чуть під машину не втрапив. Почав розказувати мені, що я маю в нього дозвіл взяти і шо я взагалі "неправільно" живу і на останок обіцяв мені проломати голову, а пацанчікі коло паркана почали кучкуватися. Я розказав йому, який я палкий прихильник історії нашого міста і що мене сильно засмучує їхня діяльність, спрямована на цю будівлю. Такі словосполучення не знайшли адекватної аналогії в його нервових путах мозку, тому він ще раз пообіцяв знести мені мої", – розповів Любомир Тор.
Ще у вересні минулого року Департамент архітектури Івано-Франківська видав містобудівні умови й обмеження для нового будівництва на розі Богунської і Василіянок, на ділянці, де була старовинна садиба Гриневичів.
Згідно з ними, проектована будівля повинна мати 5 поверхів, на першому – приміщення під громадські функції. Частину першого поверху багатоповерхівки замовники будівництва, за їхніми словами, відвели під музей із відновленим фасадом історичної садиби Гриневичів.
В будівлі, яку сьогодні зрівняли із землею, з 1950-х років містився Музей родини Гриневичів. Саме з такою умовою – влаштувати у будинку родинний музей – письменниця Катря Гриневичева поклопотала, щоби його подарували місцевому Союзу українок.
Керівниці "Союзу українок" на першій зустрічі в Департаменті архітектури міста розповідали, що самі звернулися до інвесторів з пропозицією "зробити лад" зі старою будівлею "Музею родини Гриневичів". Мовляв, та досить ветха, потребує капітального ремонту, а вони хочуть відновити музей.
Союзянки казали, що знайшли "порядних людей", які їм допоможуть і, на відміну від інших забудовників, пропонують їм "порядну квадратуру", що її можна буде використати для музею.
Знесенню історичної камениці передував майже рік обговорення проекту будинку, який мав вирости на ділянці. Проект двічі повертали на доопрацювання з тим, щоби зберегти історичну пам'ятку чи бодай її частину.
Нагадаємо, в кінці липня містобудівна рада вдруге відправляла на доопрацювання проект архітектора Назара Чулупа, який передбачав зведення на вулиці Богунській, 1 8-поверхового житлового будинку на 42 квартири. Забудовник мав намір зруйнувати садибу і відбудувати її як частину восьмиповерхівки.
КУРС писав, що співвласниками будинку є організація "Союзу українок" та приватний підприємець. "Союзу українок" належить 12% площі будівлі, решта 88% – у власності Дмитра Сіреджука, він же забудовник та представник фірми-інвестора "ВД-ГРУП".
Зазначимо, що на замовлення співвласника будинку приватна фірма зробила акт обстеження будівлі і підтвердила, що він 100% в аварійному стані і підлягає зносу. Оскільки він не зареєстрований ані як пам’ятка архітектури, ані як музей, то із будинком Гриневичів забудовник законно може робити все що завгодно, у тому числі і повністю знести, якщо на те є згода "Союзу українок". А згода була.
Довідково:
Як зазначав краєзнавець Михайло Головатий, будинок Гриневичів – "дуже цікава міщанська споруда у стилі класицизму. Таких будинків у місті вже практично немає".
Провінційні будиночки такого типу були дуже характерними для Станіславова у період до "мармулядової пожежі" 1868 року. А "допожежна" архітектура у центрі міста, який вигорів включно із ратушею, є унікальним явищем для сьогоднішнього Франківська.
Кам'яниця була цінна не лише унікальною архітектурою, а передовсім історією, наголошував Михайло Головатий.
Власницею будинку була близька родичка письменниці Катрі Гриневичевої Ірина Гриневич. Відома письменниця та керівник львівського "Союзу українок" була заміжня за рідним вуйком сестер Гриневич Дарії та Ірини, які мешкали в Івано-Франківську. Приїжджаючи до родини зі Львова, Катря Гриневичева часто гостювала у цій кам'яниці.
А у 1980-их роках будинок слугував явочною квартирою для забороненої УГКЦ. Тут також неодноразово збиралися дисиденти Левко Лук'яненко, Микола Поровський, Роман Круцик.
Читати також: 14 громадських організацій звернулися до міського голови Франківська, щоби відстояти родинну садибу-музей Гриневичів
Фото – Андрій Майгутяк