Ідея зайнятися виробами зі шкіри прийшла до Ігоря Чоборяка, Миколи Балабана і Богдана Дорундяка одночасно й несподівано. Цікаво, що один із них має диплом інженера, другий – диплом стоматолога, третій – диплом психолога, пише КУРС із посиланням на Дзеркало Коломиї.
Один із майстрів Богдан Дорундяк стверджує, що при великому бажанні усьому можна навчитися, якщо є голова на плечах і руки правильно ростуть.
"Про шкіру ми зібрали геть усю інформацію, яку лише можна було відшукати і в інтернеті, і поза інтернетом. Першим ділом з’ясували, що саме будемо зі шкіри виготовляти, аби воно приносило задоволення нам і тим, для кого шитимемо речі.
Другим ділом визначилися, що виготовлятимемо не ширвжиток, на якому можна швидко заробити, а речі мистецької вартості і в невеликій кількості. Звідси виплив чіткий принцип: жодного комерційного проекту.
Довго шукали шкіру, їздили по різних заводах. Установка була лише на найкращу якість. А щоб ви знали, найякісніший матеріал ніхто не квапиться тобі продати, і тут навіть у грошах не розходиться. Та ми таки знайшли підхід до одного виробника шкіри, і він погодився її малими партіями нам продавати. Це шкіра 1-го гатунку, вироби з неї ідуть виключно на експорт", – розповів Богдан.
Першим виробом "бороданів" став гаманець. На порізку шкіри, склеювання й шиття витратили чотири години. Швидше не виходило, адже усе робиться вручну.
Кожен окремо спробував його поносити в кишені. Зшили ще декілька й подарували родичам. Потім зібралися на "консиліум", на якому врахували всі недоліки й сильні сторони виробу, зручності й незручності носіння та користування. Плюс – естетика.
"Фабрика бородатих друзів" планує дещо розширити своє виробництво, навчати й залучати до роботи майстрів. Можливо, візьмуться за пошиття сумок. Однак при будь-яких, навіть найсприятливіших, обставинах конвеєрне виробництво тут не передбачене. Хлопці дотримуються правила: мало, зате якісно й красиво.
"Не знаю, як піде далі. Наразі робота зі шкірою – наше хобі", – робить висновок Богдан.