"Люди, які потрапили в Індію вперше, або шалено закохуються в цю країну, або люто ненавидять та не бажають більше повертатися. Індія – фантастичний світ, 28 штатів, сотні різних неспоріднених мов, мегаполіси – гіганти, безкінечні рейки залізниць, перевантажені аеропорти, напівзабуті племена, джунглі, дикі звіри, шалена розкіш палаців та бідність трущоб", – розповів Іхельзон, передає Репортер.
"Подорож в Індію вартує як ремонт в кімнаті на 18-20 квадратних метрів. Тому якщо ремонт може почекати, краще їдьте в Індію", – радить мандрівник.
"Мінімальна повноцінна мандрівка має тривати 10-15 днів. Цікава пострадянська риса наших громадян – вони якщо кудись виїжджають, хочуть бачити море.
Гірські райони Індії мають дуже холодну зиму. Там є сніг і мороз до- 20. Тому раджу відвідувати гори в березні-жовтні, а рівнини – в жовтні – березні", – каже Євген Іхельзон.
"Візу на термін до 30 днів, яка вартує 62 долари, протягом 1-2 діб можна отримати в Інтернеті. На довше потрібно оформляти туристичну візу в консульстві, – розповідає Євген. – Як правило, в таких візах теж не відмовляють. Коли місячна віза закінчується, а ви не хочете летіти додому, можна летіти далі в Азію – Сінгапур, Лумпур (Малайзія), Бангкок, Бішкек, Коломбо (Шрі-Ланка), Катманду. Багато індійських заробітчан працюють в країнах Перської затоки. Тому туди з Індії прямують багато рейсів".
"Я не дуже люблю подорожувати літаками, краще – потягами. Найдовший поїзд через всю країну йде 72 години. Якщо зрівняти наші Хюндаї, індійська залізниця значно краща за українську. Але є свої нюанси. На туристичних напрямках поїзди залишаються старими. А ті всі ролики з людьми на поїздах – вони швидше за все з Бангладеш. В Індії такого вже немає. Там продаж квитків починають за 90 днів і в перший день всі квитки розбирають. Тому подорож потрібно планувати за два-три місяці і планування є дуже важливим", – каже мандрівник.
Квитки на втобуси можна купувати за два-три дні. Місця є.
В Індії навіть у сільській місцевості дороги кращі, ніж в Україні. Навіть якщо в далеких селах немає асфальту, дорога все одно рівна. Постійне сигналізування на дорозі означає, що водії один одного бачать.
"Якщо ви не в Делі, там все мімімі. Марихуану можна купити де завгодно. Там куріння марихуани – це традиція”.
Довідково: Євген Іхельзон народився в Донецьку. За освітою – релігієзнавець, викладав у вишах історію буддизму та історію релігії. Займався видавничою діяльністю, очолював у Донецьку газету та журнал. Працював кореспондентом та редактором відділу новин газети "Сегодня". Подорожує країнами світу. Спеціалізується на темах расових та національних проблем, візових режимів, світових новин.