п'ятниця, 18 серпня

Вчителів мотивують підвищенням зарплати на 50%, – у Франківську із заступником міністра обговорювали реформу освіти

За участю заступника міністра освіти України Павла Хобзея в Івано-Франківську відбулися публічні слухання "Реформа середньої освіти у контексті децентралізації".

"Ми маємо бачення реформи. Але не завжди можемо пропонувати готові рецепти, бо є ще друга сторона, яка втілюватиме цю реформу і думку якої треба почути. У нас в Міністерстві розроблені ідеальні моделі, і вони не завжди працюють на місцях, бо кожна громада має свій контекст. Тому для мене є дуже важливим це спілкування – почути, що болить, систематизувати проблеми і знайти рішення",  сказав заступник міністра освіти Павло Хобзей. 

Павло Хобзей у МОН курує реформу освіти в об'єднаних територіальних громадах та відповідає за впровадження комплексної реформи галузі.

"Мені би хотілося, щоби ви сказали, що як батьки вже бачите зміни в початковій школі, що дітям стало легше. Але знаю, що це не так і не всюди, – все "впирається" у вчителя. Наші посили – це поки що тільки посили, не ми вчимо, вчить конкретний учитель у конкретній школі",  зазначив Павло Хобзей.

За словами представника МОН, всі зміни, що відбуваються зараз і будуть відбуватися в школах наступного року,  це підготовчий процес, сама ж реформа початкової і середньої ланки школи стартує з вересня 2018 року.

"Парламент в першому читанні прийняв базовий Закон "Про освіту". Але зараз є проблеми з прийняттям документа в другому читанні. Щоб не бути заручником політичних ігор в парламенті, пані міністр на засіданні уряду запропонувала реформування школи в межах чинного законодавства. Новий закон нам потрібний перш за все для переформатування старшої школи  йдеться про 10-11 класи. А те, що відбувається в школі з 1 до 9 класу, що стосується стандартів освіти і її методик, – це є право регулювання уряду. Тому у нас до реформи руки розв’язані,  пояснив Хобзей. – Своє бачення змін ми виклали в "Концепції нової української школи"  зараз документ піде на обговорення в регіони. І це фактично дає старт реформі. Стартуємо з початкової школи  з 1 вересня 2018 року. А зараз ми просто до цього готуємося..."

Реформа старшої школи полягатиме, розтлумачив чиновник, у тому, що 10-11 класи в школах попросту зникнуть.

"Старша школа має бути професійною", – зазначив він.

Це означає, що після 9-го класу школярі матимуть вибір  вчитися у професійних коледжах чи в академічних ліцеях. І ті, і ті навчальні заклади формально залишаться ланками середньої шкільної освіти. 

Реформи зазнають і професійні коледжі  у такому вигляді, як є зараз. Вони або перейдуть на рівень вишів і готуватимуть бакалаврів, або цілком підпадуть під систему професійно-технічної освіти. В академічних ліцеях готуватимуть учнів до вступу у ВНЗ  за задумом МОН, це мають бути заклади з вивченням не більш як 8 предметів і з не більш як 100-120 учнів у паралелі. Причому акцентуваимуть на природничих та математичних науках, оскільки цей напрям освіти занепав і його мають намір реанімувати. 

Щодо реформи початкової і середньої ланки школи, то зміни стосуватимуться предметів, методів викладання і мети вивчення.

"За основу ми взяли фінську модель освіти,  повідомив Павло Хобзей.  Вже після 9-го класу учні мають бути конкурентними на ринку і мати спрямування у подальшій самореалізації. Плануємо дати велику автономію навчальним закладам та вчителям, зокрема дозволити розробляти і застосовувати авторські методики викладання". 

Освіта – це взагалі дуже консервативна галузь, визнав замміністра, треба дуже тяжко працювати і мати мотивацію, щоби робити зміни. 

"Зарплата вчителів з наступного року зросте на 50%, це закріпить Закон про бюджет-2017. Очікуємо його прийняття 15 грудня,  повідомив він.  Маючи на увазі це підвищення, розуміємо, що це не є належна заробітна плата вчителя, але тепер вона буде бодай наближена до європейської норми".

За європейською нормою, зарплата вчителя має бути на 10-15% вища, ніж середня по країні. Відтепер саме таке порівняння буде визначати заробітки педагогів.

"Це мотивація для вчителів, що працюють, але недостатня, щоби наші кращі випускники хотіли йти на роботу в школу",  визнав представник МОН. 

КОМЕНТУВАТИ