"Ми маємо бачення реформи. Але не завжди можемо пропонувати готові рецепти, бо є ще друга сторона, яка втілюватиме цю реформу і думку якої треба почути. У нас в Міністерстві розроблені ідеальні моделі, і вони не завжди працюють на місцях, бо кожна громада має свій контекст. Тому для мене є дуже важливим це спілкування – почути, що болить, систематизувати проблеми і знайти рішення", – сказав заступник міністра освіти Павло Хобзей.
Павло Хобзей у МОН курує реформу освіти в об'єднаних територіальних громадах та відповідає за впровадження комплексної реформи галузі.
"Мені би хотілося, щоби ви сказали, що як батьки вже бачите зміни в початковій школі, що дітям стало легше. Але знаю, що це не так і не всюди, – все "впирається" у вчителя. Наші посили – це поки що тільки посили, не ми вчимо, вчить конкретний учитель у конкретній школі", – зазначив Павло Хобзей.
За словами представника МОН, всі зміни, що відбуваються зараз і будуть відбуватися в школах наступного року, – це підготовчий процес, сама ж реформа початкової і середньої ланки школи стартує з вересня 2018 року.
"Парламент в першому читанні прийняв базовий Закон "Про освіту". Але зараз є проблеми з прийняттям документа в другому читанні. Щоб не бути заручником політичних ігор в парламенті, пані міністр на засіданні уряду запропонувала реформування школи в межах чинного законодавства. Новий закон нам потрібний перш за все для переформатування старшої школи – йдеться про 10-11 класи. А те, що відбувається в школі з 1 до 9 класу, що стосується стандартів освіти і її методик, – це є право регулювання уряду. Тому у нас до реформи руки розв’язані, – пояснив Хобзей. – Своє бачення змін ми виклали в "Концепції нової української школи" – зараз документ піде на обговорення в регіони. І це фактично дає старт реформі. Стартуємо з початкової школи – з 1 вересня 2018 року. А зараз ми просто до цього готуємося…"
Реформа старшої школи полягатиме, розтлумачив чиновник, у тому, що 10-11 класи в школах попросту зникнуть.
"Старша школа має бути професійною", – зазначив він.
Це означає, що після 9-го класу школярі матимуть вибір – вчитися у професійних коледжах чи в академічних ліцеях. І ті, і ті навчальні заклади формально залишаться ланками середньої шкільної освіти.
Реформи зазнають і професійні коледжі – у такому вигляді, як є зараз. Вони або перейдуть на рівень вишів і готуватимуть бакалаврів, або цілком підпадуть під систему професійно-технічної освіти. В академічних ліцеях готуватимуть учнів до вступу у ВНЗ – за задумом МОН, це мають бути заклади з вивченням не більш як 8 предметів і з не більш як 100-120 учнів у паралелі. Причому акцентуваимуть на природничих та математичних науках, оскільки цей напрям освіти занепав і його мають намір реанімувати.
Щодо реформи початкової і середньої ланки школи, то зміни стосуватимуться предметів, методів викладання і мети вивчення.
"За основу ми взяли фінську модель освіти, – повідомив Павло Хобзей. – Вже після 9-го класу учні мають бути конкурентними на ринку і мати спрямування у подальшій самореалізації. Плануємо дати велику автономію навчальним закладам та вчителям, зокрема дозволити розробляти і застосовувати авторські методики викладання".
Освіта – це взагалі дуже консервативна галузь, визнав замміністра, треба дуже тяжко працювати і мати мотивацію, щоби робити зміни.
"Зарплата вчителів з наступного року зросте на 50%, це закріпить Закон про бюджет-2017. Очікуємо його прийняття 15 грудня, – повідомив він. – Маючи на увазі це підвищення, розуміємо, що це не є належна заробітна плата вчителя, але тепер вона буде бодай наближена до європейської норми".
За європейською нормою, зарплата вчителя має бути на 10-15% вища, ніж середня по країні. Відтепер саме таке порівняння буде визначати заробітки педагогів.
"Це мотивація для вчителів, що працюють, але недостатня, щоби наші кращі випускники хотіли йти на роботу в школу", – визнав представник МОН.