Про цікавий звичай розповіла у соцмережі журналістка Сабіна Ружицька.
У селі Ворона відродили традицію носіння унікальних весільних вінків, прикрашених павиними пір’ями, прокоментувала вона фотографії з Коломийщини.
"Історія цих вінків має кілька століть, – розповіла Світлана Кобилянська, керівник місцевого народного аматорського танцювального колективу "Тайстра" та майстриня, яка їх виготовляє. – Старожили розповідають, що в давнину жив у селі дуже добрий пан, який шанував людей, котрі працювали на нього. На подвір’ї у пана було багато різних екзотичних птахів, а найбільше – павичів. І коли в селі було весілля, то воронський дідич дарував нареченій павичеве пір’я".
Традиція жила століттями, але в радянські часи забулася. Та нещодавно пані Кобилянська, роздивляючись старі світлини, на яких стояли щасливі прапрабабусі нинішніх наречених, вирішила відродити весільні вінки.
Зробити сам вінок було просто: на картонну основу наклеюються 3-5 шарів квіток, зроблених із кольорового поролону, позлітки, бісеру та леліток. За словами пані Світлани, кожен шар символізує світ – від підземного царства до небес. Вивершує вінок "божественна краса" – павичеве пір’я.
Оригінальний виріб понад півметра заввишки, важить близько кілограма. На кожен вінок треба 50-60 павиних пір’їн. Коштує така краса близько тисячі гривень.
Коли постало питання, де взяти стільки павиного пір’я, місцеві господарі взялися розводити павичів.
"Виявилося, що робити це не так і складно, – розповідає Володимир Петрик, на подвір’ї якого поважно розгулюють заморські птахи. – Павичі із задоволенням "простою" їжею ласують. Але розмножуються неохоче. Самка несеться у дворічному віці, а самець може стати "батьком" лише в три роки. Та й матусі із пав ніякі. Тому часто павині яйця підкладають під квочок".
Уже у три-, чотиритижневому віці маленькі павенята стають дуже спритними. Коли підростають – літають, люблять ночувати на деревах. "Тому, аби таке дороге пернате щастя двір не покинуло, краще тримати їх у вольєрі, – радить воронський ґазда. – Ще можна пір’я летунам обрізати, але на таку красу рука не піднімається".
Годує пав чоловік пшеничним, кукурудзяним та соняшниковим зерном, сухим комбікормом. Улітку вони ласують травою, вишукують слимаків та черв’яків. Смаколиками для птахів є свіжий домашній сир. До того, хто їх годує, павичі прив’язуються – бігають за ногами.
А ще ці птахи – охоронці та… барометри. Побачивши чужого – людину чи тварину, – павич, як правило, починає "голосити". Кричать птахи і перед дощем, ніби відчуваючи, що ось-ось проллється з неба, крила та хвости намокнуть, а псувати красу, яка має піти на весільні вінки, не варто, розповідає Сабіна Ружицька.