"Існують два періоди для літературного дебюту: замолоду і пізніше – у 50-55 років. Багато хто з відомих письменників, нобелівських лауреатів, використав другий шанс зайнятися літературою. Для мене це повернення в літературу", – розповів на презентації книги Віталій Портников.
Дебютом Портникова в літературі, який утім замолоду ніяк не продовжився, була публікація циклу поезій у полтавській молодіжній газеті. "Хотів займатися літературою. Але почалася перебудова, і це мене захопило", – зазначив автор. Зміни в країні спонукали до журналістики, а та – до політичної аналітики. Повернутися в літературу покликало прагнення творчості і самореалізації. "Не вірю в журналістику як у творчість", – зазначив автор книги.
Свій перший роман Віталій Портников писав близько 5 років. "Технічно можу написати віршований чи прозовий текст у будь-якій формі. Хотів, щоби була справжня книжка – не за формою, а за змістом. Ця книга добре виважена", – каже він про свій текст.
Інтелігентним назвав роман "Евора" модератор презентації, письменник Тарас Прохасько.
"Роман написаний прозоро і з дуже добрим відчуттям міри. Почуття і емоції означені дуже чесно, без зайвих надмірностей. За настроєм цей роман – сумовитий. Нагадав мені пізнього Гессе", – поділився враженнями після прочитання книги Прохасько.
Роман "Евора", як означає його сам Віталій Портников, – про кохання і тугу, поезію й історію, Португалію і Україну, про єврейську долю і українську мрію. Багатоплановий текст поєднує в собі чимало культур: головним героєм є львівський журналіст, котрий закохується у єврейську дівчину, а події розгортаються у португальському містечку Евора. Цікаво, що у героя книги є реальний прототип. "Такий собі Ален Делон", – описує автор.
Портников позиціонує роман як європейський.
"Хочу писати європейські романи. Хотів би, щоби українська література була частиною центральноєвропейського процесу, бо Україна – частина європейського культурного простору. Так було, і зараз треба до цього повертатися", – пояснює Віталій Портников.
У романі "Евора" автор, як стало зрозуміло з презентації тексту, розгортає перед читачем анатомію почуттів – розкладає емоції на складові і аналізує їх. У такий спосіб, уважає Портников, можна відділити імітацію від справжнього кохання і навіть знайти щастя.
"Імітоване кохання є частиною нашого життя, але не привносить у нього нічого доброго", – додає автор роману "Евора".
Поза темою кохання читачам буде цікавою анатомія місць, де розгортається дійство роману. Це великою мірою Галичина, трохи Києва. Та навіть португальське містечко Евора якимось чином вийшло у нього подібним на Галич. "Відчуваю тут (в Галичині – кор.) більші плацдарми Європи", – зацікавив Портников.
Фото – Ярема Проців.