fbpx

Впровадження інтегрованих навчальних курсів – ризикований крок у реформуванні освіти, – Марія Рудик

Політика 17:23, 11.07, 2017

Українська система освіти, яка розроблялась ще в радянські часи, не пристосована до сучасних реалій та вимог часу і потребує якісних реформ. Але спосіб, в який їх пропонують провадити нинішні чиновники, є неприпустимим. Це, зокрема, стосується запровадження інтегрованих навчальних курсів.

Таку позицію щодо сучасних реформ освітньої галузі висловила освітянин, депутат обласної ради від партії ВОЛЯ-РУХ НОВИХ СИЛ Марія Рудик, повідомляє прес-служба партії.

Як відомо, згідно із запропонованим Міністерством освіти і науки проектом типового навчального плану для 10-11 класів зміст базових предметів "Література (українська і зарубіжна)", "Історія України і всесвітня історія", "Людина і природа" має реалізовуватись у відповідних єдиних інтегрованих навчальних курсах. Ці предмети хочуть об’єднати в один та вивести його у варіативну складову.

"Варіативна складова означає, що це буде предмет на вибір. Історія України, яка впродовж кількох десятків років переписувалась людьми з різними політичними та моральними поглядами, лише зараз починає набувати об’єктивності. І особливо в сучасних умовах значення історії України для розвитку дитини і формування її як особистості є надважливим, адже ми бачимо, що уроки життя, закарбовані в нашій історії, продовжуються. Ми повинні, навпаки, заоохочувати та зацікавлювати дітей вивчати історію України, а не робити цей предмет додатковим, необов’язковим для вивчення", – каже Марія Рудик.

Більше того, за словами Рудик, МОН пропонує об’єднувати предмети, абсолютно непоєднувані між собою: математику, біологію, географію, фізику, хімію в один предмет "Людина і природа»".

"Після школи учні вступають до вищих навчальних закладів, де здобувають професію біолога, хіміка, вчителя математики чи фізики. Якщо цих предметів як таких не буде існувати в шкільній програмі, учні не зможуть здобути необхідної бази знань для поступлення у ВНЗ. Людина, яка не вивчала належним чином біологію у школі, не зможе стати фаховим біологом, адже вона не буде готова до того навантаження з профільного предмета, який викладається у ВНЗ", – акцентує Рудик.

Марія Рудик зазначає, що в той же час в навчальній програмі є предмети, які могли б викладатись як варіативна складова, як гуртки, факультативи музичного, художнього та іншого творчого спрямування.

"Серед учнів також є майбутні музиканти, художники тощо. Однак згідно зі статистичними даними їх значно менша кількість, аніж тих учнів, які в майбутньому здобувають вищу освіту гуманітарного або природничо-математичного спрямування", – каже Рудик.

На думку Марії Рудик, при реформуванні системи освіти не варто робити такі експерименти з навчальними предметами. Щоб зробити освітню систему більш ефективною, покращити якість освітніх послуг, на переконання Рудик, варто надавати середнім школам профільне спрямування, де основна увага приділятиметься гуманітарним чи точним наукам. Однак в жодному разі не позбавляти дітей змоги всебічно розвиватись та отримати базові знання у різних галузях.

"Реформування освітньої галузі необхідне, однак його потрібно впроваджувати виважено, з урахуванням сучасного стану, в якому перебуває освіта, до прикладу, сьогодні сільські школи не мають достатньої матеріально-технічної бази і не готові до впровадження таких реформ. Тому треба зважити всі особливості української освіти і втілювати зміни, гґрунтовно підійшовши до вивчення питання", – переконана Рудик.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: